Підривна діяльність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Підривна діяльність (ПД) — дії, спрямовані на незаконну зміну встановленого громадського порядку, державного устрою та / або існуючих структур влади і суспільства. Застосовуються як інструмент досягнення політичних цілей як засіб пов'язаний з меншим ризиком і витратами у порівнянні з відкритими військовими діями[1]. Можуть виконуватися з використанням різних методів, таких як: пропаганда , провокації, фінансові махінації , насильство та ін.

Історія[ред. | ред. код]

Походить від (лат. subvertere — повалення). Поняття присутне у всіх мовах латинського походження. Спочатку означало захоплення міста військовою силою. Починаючи з XV століття починає використовуватися в англійській мові для позначення захоплення цілої країни (володіння) . Пов'язане з поняттям «підбурювання до заколоту» (англ. sedition). У порівнянні з останнім, поняття підривної діяльності відноситься до більш прихованих та неявних методів руйнування основ того чи іншого суспільства, таким як підбурювання різних груп населення між собою.

Відмінність від тероризму[ред. | ред. код]

На відміну від тероризму, застосування підривної діяльності вимагають великих ресурсів а також широких політичних зв'язків, тому терористичні організації зазвичай не займаються підривними діями[2] . Проте дії терористів іноді можуть надавати підривний вплив на суспільство.

В Україні[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hosmer, Stephen T. and George K. Tanham. Countering Covert Aggression. Santa Monica, CA: RAND Corporation, 1986.Pg. 3-4. http://www.rand.org/pubs/notes/N2412 Архівовано 13 червня 2007 у Wayback Machine.
  2. Rosenau, William. Subversion and Insurgency: RAND Counterinsurgency Study — Paper 2. Santa Monica, CA: RAND Corporation, 2007. Pg. 5. http://www.rand.org/pubs/occasional_papers/OP172 Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine..

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кримінальний кодекс України, ст. 111. Архівовано 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.
  • Загиней З. А. Надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України як спосіб вчинення державної зради.— Науковий часопис Національної академії прокуратури України // Електронне наукове фахове видання.— № 3(11), 2016.— С. 86—101. Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.
  • Слюсарчук Іван, Варенья Наталія. Сутність підривної діяльності // Підприємництво, господарство і право.— 2019. - № 9.— С. 221-226. Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.
  • Зайцев О. В., Філіпенко В. Р. Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України як форма державної зради (ст. 111 КК України) // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка.— Северодонецьк, 2019.— Вип. 3.— С. 244–255. Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.
  • Золотухін Д. Ю. Біла книга спеціальних інформаційних операцій проти України 2014 — 2018.— К., 2018.— 384 c., іл. ISBN 978-966-97732-2-7

Посилання[ред. | ред. код]