Підручний Дмитро Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Підручний
Загальна інформація
Громадянство  Україна
Місце проживання Тернопіль, Україна
Народження 5 листопада 1991(1991-11-05) (32 роки)
с. Острів, Тернопільська обл., Україна
Зріст 178
Вага 70
Дружина Ольга Підручна, колишня біатлоністка
Діти Ірина Підручна, 2015 р.н
Вебсторінка instagram.com/dmytro.pidruchnyi/?hl=uk
Спорт
Країна Україна
Вид спорту біатлон
Спортивне звання Заслужений майстер спорту України
Тренери Юрай Санітра
Участь і здобутки
CMNS: Підручний Дмитро Володимирович у Вікісховищі
Нагороди
Почесний громадянин Тернопільської області
Чемпіонати світу
Золото Естерсунд 2019 переслідування 12,5 км
Чемпіонати Європи
Золото Раубічі 2020 змішана естафета
Срібло Отепяя 2015 естафета 4×7,5 км
Бронза Раубічі 2020 суперспринт
Літні чемпіонати світу
Срібло Уфа 2012 змішана естафета, юніори 2×7,5 + 2×6 км
Універсіада
Золото Трентіно 2013 мас-старт 15 км
Срібло Трентіно 2013 змішана естафета
Бронза Трентіно 2013 спринт 10 км

Дмитро Підручний (нар. 5 листопада 1991, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна[1]) — український біатлоніст, чемпіон світу, чемпіон Європи, чемпіон та призер Зимової Універсіади, призер чемпіонатів Європи з біатлону, учасник та призер етапів кубка світу з біатлону. Учасник збірної України з біатлону на Зимових Олімпійських іграх у Сочі в 2014 році та на Зимових Олімпійських іграх у Пхьонхані в 2018 році.

Капітан чоловічої збірної України з біатлону.

10 березня 2019 року став першим українцем — чемпіоном світу з біатлону серед чоловіків, перемігши в перегонах переслідування.[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Дмитро народився 5 листопада 1991 в Тернополі, Україна. Зростав у сім'ї професійних спортсменів. Батьки майбутнього чемпіона — Володимир та Марія Підручні — були майстрами спорту з лижних перегонів.

Свій тернистий шлях у спорті Дмитро розпочав із греко-римської боротьби у третьому класі, у 8-9 років. Займався три роки, особливих досягнень там не було, а заняття відвідував лише для того, щоб не сидіти вдома.

Незабаром біля будинку батьків (у с. Острів, що неподалік Тернополя) відновила роботу лижна база. І взимку, під час канікул, Дмитро ходив і на базу, йому було цікаво кататися на лижах, а після того відвідувати секцію з греко-римської боротьби. З кожним разом тренування на лижах подобалися все більше, і потихеньку Дмитро перейшов у секцію з лижних перегонів й почав займатися уже там.

Близько трьох років Дмитро займався лижним бігом, а коли почав показувати більш-менш істотні результати, виграв чемпіонат району, чемпіонат області, тоді вже помітили і тренери з біатлону і запросили до себе. Недалеко від Тернополя, у селі Підгороднє, є біатлонна спортивна база, і батьки почали возити Дмитра на тренування зі стрільби. Так почав займатися біатлоном.[3]

Свою кар'єру в біатлоні він розпочав з 2005 року, а вже 2012 року увійшов до складу збірної України з біатлону.

  • Улюблений стадіон — Нове Место-на-Мораві (Чехія), Рупольдінг (Німеччина), Обертілліях (Австрія);
  • Улюблена дисципліна — масстарт;
  • Улюблена музика — Rock and Roll;
  • Улюблений колір — зелений та білий;
  • Улюблена тварина — єнот, вовк;
  • Що найбільше цінуєте в людях — порядність, чесність;
  • Що не можете пробачити другові — зраду;
  • Який вид спорту, окрім біатлону, подобається найбільше — футбол, флорбол, велоспорт.
  • Улюблена пора року — зима.
  • Хобі — збирання значків.[4]

Особисте життя[ред. | ред. код]

У квітні 2015 року Дмитро одружився з колишньою колегою по збірній ексбіатлоністкою Ольгою Полещиковою, з якою познайомився у Тисовці на тренувальному зборі, ще в юнацькому віці. Ось, уже вони дев'ять років разом, чотири з яких у законному шлюбі. Незабаром у подружжя народилася донька, яку назвали Ірина. Зараз очікують на поповнення у родині.

4 січня 2020 року Дмитро Підручний вдруге став батьком. Дружина Ольга подарувала Дмитру синочка Володимира (3,8 кг; 53 см.)


Виступи Дмитра Підручного на біатлонних змаганнях[ред. | ред. код]

Виступи на чемпіонатах Європи[ред. | ред. код]

Рік Місце проведення Інд Спр ССпр Пр Ест ЗЕ ОЗЕ
2011* Італія Ріднау-Валь-Ріданна, Італія 23 30 32 7
2012* Словаччина Брезно-Осрбліє, Словаччина 11 19 21
2013 Болгарія Бансько, Болгарія 23
2015 Естонія Отепя, Естонія 11 24 2
2018 Італія Ріднау-Валь-Ріданна, Італія 8 8 1
2019 Білорусь Раубічі, Білорусь 18 11
2020 Білорусь Раубічі, Білорусь 3 1

Срібний призер естафети Кубка світу-2020[5].

[*] — юніорські змагання

У липні 2020 року Дмитру Підручному, а також Артему Тищенку, Сергію Семенову та Артему Примі вручили золоті медалі Чемпіонату Європи-2015 через допінг, який знайшли у російського біатлоніста, команда якого посіла перше місце[6]. Таким чином, Дмитро Підручний є чемпіоном Європи за 2015 рік в естафеті 4х7,5 км.

Виступи на Олімпійських іграх[ред. | ред. код]

Дмитро Підручний на Олімпійських іграх 2022 року
Рік Місце проведення Інд Спр Пр МС Ест ЗЕ
2014 Росія Сочі, Росія 55 9
2018 Південна Корея Пхьончхан, Південна Корея 21 34 9 7
2022 КНР Пекін, Китай 18 13 13 24 9 13

Виступи на Чемпіонатах світу[ред. | ред. код]

Рік Місце проведення Інд Спр Пр МС Ест ЗЕ
2015 Фінляндія Контіолагті, Фінляндія 49 43 9 11
2016 Норвегія Гольменколлен, Норвегія 44 16 4
2017 Австрія Гохфільцен, Австрія 41 28 14 25 6 5
2019 Швеція Естерсунд, Швеція 4 1 10 7
2021 Словенія Поклюка, Словенія 67 23 28 5 4

Кар'єра на Кубку світу[ред. | ред. код]

Першим роком Дмитра в біатлоні був 2005 рік, а починаючи з 2012 року він почав виступати за національну збірну України з біатлону.

ТОП-10 результатів[ред. | ред. код]

2019  Швеція Естерсунд   Гонка переслідування 12.5 км, Чоловіки ЧС 1
2019  Швеція Естерсунд   Спринт 10 км, Чоловіки ЧС 4
2020  Чехія Нове-Мєсто   Масстарт 15 км, Чоловіки КС 4
2016  Німеччина Рупольдинг   Масстарт 15 км, Чоловіки КС 4
2018  Німеччина Обергоф   Гонка переслідування 12.5 км, Чоловіки КС 5
2016  Чехія Нове-Мєсто   Масстарт 15 км, Чоловіки КС 5
2020  Австрія Хохфільцен   Спринт 10 км, Чоловіки КС 6
2018  Чехія Нове-Мєсто   Гонка переслідування 12.5 км, Чоловіки КС 6
2013  Австрія Хохфільцен   Спринт 10 км, Чоловіки КС 6
2021  Німеччина Обергоф   Спринт 10 км, Чоловіки КС 7

Статистика стрільби[ред. | ред. код]

Станом на 23 лютого 2021 року.

Сезон Загальний Індив. Спринт Пересл. Масстарт Естаф.
20/21 80.6 (249/309) 71.7 (43/60) 81.4 (57/70) 75.0 (45/60) 85.0 (34/40) 88.6 (70/79)
19/20 83.8 (342/408) 87.5 (35/40) 81.4 (58/70) 81.3 (65/80) 85.0 (85/100) 83.9 (99/118)
18/19 86.7 (383/442) 0.0 (0/0) 88.9 (80/90) 85.0 (136/160) 87.0 (87/100) 87.0 (80/92)
17/18 80.4 (222/276) 85.0 (17/20) 80.0 (56/70) 83.0 (83/100) 0.0 (0/0) 76.7 (66/86)
16/17 84.5 (360/426) 72.5 (29/40) 86.3 (69/80) 87.9 (123/140) 86.3 (69/80) 81.4 (70/86)
15/16 81.8 (233/285) 95.0 (19/20) 81.7 (49/60) 87.5 (70/80) 85.0 (51/60) 67.7 (44/65)
14/15 86.0 (227/264) 75.0 (15/20) 87.1 (61/70) 90.0 (72/80) 0.0 (0/0) 84.0 (79/94)
13/14 84.8 (217/256) 85.0 (51/60) 80.0 (48/60) 87.5 (70/80) 90.0 (18/20) 83.3 (30/36)
12/13 73.5 (61/83) 90.0 (18/20) 66.0 (33/50) 0.0 (0/0) 0.0 (0/0) 76.9 (10/13)

За матеріалами biathlon.com.ua [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.]

Статистика швидкості[ред. | ред. код]

Середній час відставання на кілометр від середнього часу п'яти кращих результатів у спринтерських гонках (у секундах). Станом на 23 лютого 2021 року.
2012/2013 2013/2014 2014/2015 2015/2016 2016/2017 2017/2018 2018/2019 2019/2020 2020/2021
10.30 7.70 6.40 4.10 4.30 5.00 5.70 4.10 5.90

За матеріалами biathlon.com.ua [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поиск людей Украина [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
    Дмитро Підручний: «Вважаю, що з країною, яка на нас напала, потрібно припинити будь-які відносини» [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  2. Українець Підручний виборов золото чемпіонату світу з біатлону, Цензор.нет, 10 березня 2019
  3. Дмитро Підручний: «Зібрався і сказав собі: «Тільки «золото»! Вище за нього немає нічого». І дотерпів!». НОВА Тернопільська газета (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
  4. Дмитро Підручний (PIDRUCHNUY Dmytro). www.biathlon.com.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 6 березня 2018.
  5. Біатлон: Україна здобула срібло в естафеті на Кубку світу. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 8 березня 2020.
  6. Цензор.НЕТ. Відібрані у Росії через допінг золоті медалі Чемпіонату Європи вручили українським біатлоністам. ФОТО. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]