Підсрібник Ніобея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підсрібник Ніобея
Argynnis niobe.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Сонцевики (Nymphalidae)
Рід: Argynnis
Вид: Підсрібник Ніобея
Біноміальна назва
Argynnis niobe
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
* Papilio niobe Linnaeus, 1758
  • Argynnis eris Meigen, 1829
  • Fabriciana niobe[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Fabriciana niobe
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 405017

Підсрібник Ніобея (Argynnis niobe) — вид денних метеликів родини сонцевиків (Nymphalidae).

Назва[ред. | ред. код]

Вид названий ім'ям персонажа грецької міфології - Ніоби, дружини фіванського царя Амфіона, яка втратила всіх своїх дітей за образу Латони, матері Аполлона та Артеміди.

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у Європі та помірній Азії від Іспанії до Кореї. В Україні трапляється у лісовій зоні, Карпатах та Кримських горах. У лісостеповій та степовій зонах рідкісний.

Опис[ред. | ред. код]

Розмах крил 45-60 мм. Довжина переднього крила 23-33 мм. Верхня сторона передніх крил рудого забарвлення з чорним малюнком. Низ переднього крила також рудий з чорними плямами, біля вершини є декілька світлих і бурих плям. Передні крила самців зверху без груп виступаючих лусочок по жилках. Низ заднього крила жовтуватий. Біля зовнішнього краю білі плями з бурими півмісяцями, за ними йде смуга фонового кольору, потім смуга бурого напилення, в якому видно рудуваті вічка з блакитними ядрами.

Гусениця коричнева із світлішою спиною, однією білою і двома жовтими спинними смугами, чорними віконцями і сірими шипами.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Метелики літають у травні-червні. Самиці відкладають яйця на фіалки (фіалка триколірна, фіалка собача, фіалка Рівіна, фіалка запашна,фіалка шорстка, фіалка болотна) або подорожника ланцетолистого. Гусениці ведуть потайний спосіб життя. Велику частину часу проводять в укритті з листя, залишаючи його тільки для харчування. Виростають до 35 мм. Оляльковуються всередині просторого кокона між стеблами рослин поблизу від поверхні ґрунту.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]