Підстановочний шифр

Підстановочний шифр — алгоритм шифрування, який полягає у заміні знаків відкритого тексту іншими знаками за допомогою ключа.

Історія[ред. | ред. код]

Цей шифр є еквівалентним алфавітному письму, коли значення букв невідоме особам, які не повинні читати повідомлення.

Достеменно невідомо, коли вперше почали використовувати даний шифр для прихованого листування. Відомо, що алфавіти одними з перших почали використовувати фінікійці та угарітці. Перші ж задокументовані згадки використання підстановочного шифру відноситься до часів Давньої Греції та Римської імперії (див., наприклад, шифр Цезаря).

Наприклад, зашифруємо ключем «а-x, б-y, в-z, г-n … і т. д.» слово «гав», отримаємо шифртекст «nxz».

г -> n
а -> x
в -> z

Для відновлення повідомлення, якщо ключ не відомий, застосовують частотний аналіз (криптологія).