Підтемне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Підтемне
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Пустомитівський район
Рада/громада Раковецька сільська рада
Код КОАТУУ 4623685604
Основні дані
Перша згадка 1476 рік
Населення 86
Площа 1,47 км²
Густота населення 58,5 осіб/км²
Поштовий індекс 81164[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°40′14″ пн. ш. 24°03′19″ сх. д. / 49.67056° пн. ш. 24.05528° сх. д. / 49.67056; 24.05528Координати: 49°40′14″ пн. ш. 24°03′19″ сх. д. / 49.67056° пн. ш. 24.05528° сх. д. / 49.67056; 24.05528
Середня висота
над рівнем моря
320 м
Водойми р. Зубра
Місцева влада
Адреса ради 81164, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Раковець, тел. 2-76-22
Карта
Підтемне is located in Україна
Підтемне
Підтемне
Підтемне is located in Львівська область
Підтемне
Підтемне

CMNS: Підтемне на Вікісховищі

Підте́мне — село в Україні, в Пустомитівському районі Львівської області. Населений пункт 17 км на південь від Львова. Населення становить 86 осіб. Орган місцевого самоврядування — Раковецька сільська рада.

В селі був замок і оборонний монастир. Залишилися лише рештки замкових оборонних валів.[2]

Уродженцем села є Гайдучок Степан — активний діяч пластового руху та спортивного товариства «Сокіл», завідувач кафедри фізичної культури Львівського медичного інституту в 1939–1941 роках.

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка с. Підтемне зроблена у львівських судових записках і датується 19 січня 1476 року. Тут йдеться про сплату штрафу тогочасним власником Підтемного, Милятич, Винник, Підберізців, Старого Села та Романова Богданом з Черемошні, ймовірно з роду Романовських.

Згідно судових записок, наступною дідичкою с. Підтемне стає Маргарита (Малгожата) Чемержинська, донька Петра Романовського, онука Яна Гліба Дедьковича (†1438) з Романова та його дружини Клари (†1443). Після смерті Петра Романовського у 1454 р. Мартин (брат Маргарити) стає дідичем Свіржа, а решта родових володінь, зокрема і Підтемне, були розділені між стриєм Мартина Миколаєм та сестрами Маргаритою і Ядвігою.

В період 1486-1490 в судових записах неодноразово згадується суперечка щодо Підтемного між Маргаритою з Романовських та Яном Войтицьким, чоловіком її сестри Ядвіги. Так наприклад, 5 березня 1490 р. Ян Войтицький, дідич Милятич, оскаржив шляхетну Маргариту за те, що вона не бажає ділитися з ним дідичним маєтком Підтемне – Монастир – Млинівці. Маєток був оцінений у 100 гривень і він готовий довести письмово, що 1/3 частина згаданого майна мала б належати йому. На це представник Маргарити відповів панові судді, що його підзахисна володіє цим маєтком згідно усіх норм земського права від часу смерті своєї бабці (тобто Клари, яка померла бл.1443)

Після смерті Маргарити у 1500 році, право власності на Підтемне оскаржували її останній чоловік Ян Олешницький, сестра Ядвіга та племінник Мартин Свіржський. Відомо, що вже по смерті самого Мартина Свіржського (молодшого) у 1530 р. був складений документ у якому описувався розділ його майна між спадкоємцями. Згідно цього документу два сини Мартина, Станіслав і Єжи, отримали десять поселень, до числа яких входили Підтемне , Монастир і Млинівці, як власність спільна і нероздільна.

З «Описів землі руської» знаємо, що Підтемне і надалі залишалось у власності родини Свіржських. Станом на 1578 р. Підтемним володіла Катерина Свіржська

А вже у 1626 році у джерелах зазначено про наявність осади міської з магдебурзьким правом у Підтемному, як власність дідича Миколая Нарайовського. Такий статус Підтемне отримало не випадково, адже на цей час тут був збудований невеликий замок, а значить було і підзамче з його мешканцями. На карті надзубрянських сіл від 1654р зображений чотирикутний замок з округлими баштами.

Населення[ред.ред. код]

За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 86 осіб. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 85 98,84
польська 1 1,16

Пам'ятки[ред.ред. код]

Костел 1930-і рр.
  • Церква Різдва Пр. Богородиці, 1900
  • Костел 1930-і рр.
  • Збереглись руїни давньої оборонної вежі, в якій зробили капличку

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]



Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.