Пікнопор кіноварно-червоний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пікнопор кіноварно-червоний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Підвідділ: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Поліпоральні (Polyporales)
Родина: Трутовикові (Polyporaceae)
Рід: Пікнопор (Pycnoporus)
Вид: Пікнопор кіноварно-червоний
Pycnoporus cinnabarinus
(Jacquin) P.Karsten, 1881
Синоніми
  Boletus cinnabarinus [1]

Polyporus cinnabarinus [2] Polyporus cinnabarrinus [3] Trametes cinnabarina [4] Trametes cinnabarinus [4] Polystictus cinnabarinus [5] Leptoporus cinnabarinus [6] Phellinus cinnabarinus [7] Hapalopilus cinnabarinus [8] Coriolus cinnabarinus [9] Fabisporus cinnabarinus [10]

Посилання
Вікісховище: Pycnoporus cinnabarinus
EOL: 11444880
MB: 120171
IF: 120171

Пікнопор кіноварно-червоний[11] (Pycnoporus cinnabarinus) — вид грибів роду пікнопор (Pycnoporus). Гриб класифіковано у 1881 році[12].

Будова[ред. | ред. код]

Плодові тіла однолітні, напівкруглі, розміром 5-8 см. Поверхня шапок слабо зональна, опушена, кіноварно-помаранчева. Поверхня гіменофора шафранно-червона, пори округлі. Спори подовжено-еліпсоїдальні 2-2,5 мкм.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Плодові тіла з'являються у квітні — вересні.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Зростає в листяних і змішаних лісах на мертвій деревині — стовбурах, пнях, гілках листяних порід, частіше на березі, тополі, горобині, в добре освітлюваних місцях, на вирубках або місцях лісових пожеж. Зазвичай зустрічається невеликими групами або поодинокими екземплярами.

В Україні — рідкісний вид. Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських лісах, в Карпатах.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Декоративний і лікарський вид.

Природоохоронний статус[ред. | ред. код]

Включений до Червоної книги Білорусі 2-го видання (1993).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jacq., Flora Austriaca 4: 2, tab. 304 (1776)
  2. (Jacq.) Fr., Systema Mycologicum 1: 371 (1821)
  3. (Jacq.) Fr., Systema Mycologicum 1: 371 (1821)
  4. а б (Jacq.) Fr., Summa vegetabilium Scandinaviae 2: 323 (1849)
  5. (Jacq.) Cooke, Grevillea 14 (71): 82 (1886)
  6. (Jacq.) Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium 0: 176 (1886)
  7. (Jacq.) Quél., Flore mycologique de la France et des pays limitrophes: 395 (1888)
  8. (Jacq.) P.Karst., Finlands Basidsvampar (11): 133 (1899)
  9. (Jacq.) G.Cunn., Bulletin of the New Zealand Department of Industrial Research 75: 8 (1948)
  10. (Jacq.) Zmitr., Mycena 1 (1): 93 (2001)
  11. М. Я. Зерова, Радзієвський Г. Г., Шевченко С. В. Базидіоміцети. Книга 1. Екзобазидіальні, афілофоральні, кантарелальні // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1972. — Т. 5. — 240 с.
  12. Pycnoporus cinnabarinus. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 2016-05-05T16:21:02+02:00.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Pycnoporus cinnabarinus // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]
  •   Karsten, P. A. 1881. Enumeratio Boletinearum et Polyporearum Fennicarum, systemate novo dispositarum. Revue Mycologique Toulouse. 3(9):16-19 
  • Кордияко Н. Г. Pycnoporus cinnabarinus // Красная книга Беларуси, 2016. — URL [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.]