Пікоагудо
| ?Пікоагудо | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Бекардові (Tityridae) |
| Рід: | Пікоагудо (Oxyruncus) Temminck, 1820 |
| Вид: | Пікоагудо |
| Біноміальна назва | |
| Oxyruncus cristatus Swainson, 1821 | |
 Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Oxyruncus cristatus |
 Віківиди: | Oxyruncus cristatus |
 ITIS: | 561748 |
 МСОП: | 22700982 |
 NCBI: | 114331 |
Пікоагудо[2] (Oxyruncus cristatus) — вид горобцеподібних птахів родини бекардових (Tityridae).
Вид поширений у гірських лісових районах тропічної частини Південної Америки та південної частини Центральної Америки (Коста-Рика, Панама). Мешкає у вологих гірських лісах, особливо у лісах тепуї та атлантичному лісі.
Комахоїдний вид.
Таксон містить 6 підвидів:
- Oxyruncus cristatus frater (P. L. Sclater & Salvin, 1868) — Коста-Рика та західна Панама.
- Oxyruncus cristatus brooksi Bangs & Barbour, 1922 — східна Панама.
- Oxyruncus cristatus phelpsi Chapman, 1939 — гори південної та південно-східної Венесуели та прилеглих територій Бразилії і Гаяни.
- Oxyruncus cristatus hypoglaucus (Salvin & Godman, 1883) — південний схід Венесуели, Гвіана та північний схід Бразилії.
- Oxyruncus cristatus tocantinsi Chapman, 1939 — південь Бразилії.
- Oxyruncus cristatus cristatus Swainson, 1821 — південний схід Бразилії, схід Парагваю та північний схід Аргентини.
- ↑ BirdLife International (2016). Oxyruncus cristatus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 21 серпня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Image at ADW [Архівовано 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
 |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
