Пік Данте (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пік Данте
Dante's Peak
Пік данте постер.jpg
Жанр бойовик, драма, пригоди
Режисер Роджер Дональдсон
Продюсер Джозеф Сінгер, Гейл Енн Херд
Сценарист Леслі Боем
У головних
ролях
Пірс Броснан
Лінда Гамільтон
Чарльз Хеллахан
Джеймі Рене Сміт
Джеремі Фоулі
Елізабет Хоффман
Грант Хеслов
Кірк Тратнер
Арабелла Філд
Ци Ма
Оператор Анджей Бартковяк
Композитор Джон Фріззелл
Джеймс Ньютон Ховард
Річард Роджерс
Кінокомпанія Universal Pictures
Мова  Англійська
Країна  Flag of the United States.svg США
Рік  1997
IMDb ID 0118928
Кошторис  116 млн $

«Пік Данте» (англ. Dante's Peak) — американський фільм режисера Роджера Дональдсона, 1997 року.

Сюжет[ред.ред. код]

Вчений-вулканолог Гаррі Далтон (Пірс Броснан), що втратив дружину під час виверження вулкана, відправляється на Пік Данте — маленьке містечко, розташоване на північно-західному узбережжі, для того, щоби зайнятися там рутинною роботою — дослідженням сейсмічної ситуації.

Вчений негайно виявляє тривожні ознаки катастрофи, що насувається, яка може обернутися кінцем світу. Уряд не звертає уваги на його грізні попередження, і лише мер містечка Пік Данте Речел Вендо (Лінда Гамільтон), з якою у нього зав'язався роман, розуміє весь жах становища та спішить до нього на допомогу.

В ролях[ред.ред. код]

Критика[ред.ред. код]

Під час виходу цієї картини на екрани США критики дещо поіронізували над примхливою долею кінематографістів із Голлівуду. Одночасно видана в повторний прокат двадцятирічної давності стрічка «Зоряні війни» Джорджа Лукаса випередила і за результатами першого вік-енда, і за гальним результатом касових зборів нове творіння «Пік Данте», зняте у, здавалося б, видовищному жанрі фільма-катастрофи. Але ця в більшості виправдана насмішка виявилась згодом ще гіркішою, оскільки ні «Вулкан» Міка Джексона, ні «Швидкість-2: контроль над круїзом» Яна де Бонта явно не оправдали глядацьких очікувань і навіть принесли істотні збитки студіям. Тому касовий збір у сумі $67,2 млн в США і $178,1 млн у світі, який був досягнутий «міцним середнячком», колишнім новозеландським постановником Роджером Дональдсоном (цікаво, що одним із продюсерів виявився режисер Джеф Мерфі, інший виходець із «зеленої країни», що пересилився у США), все-таки заслуговує уваги.

Тим більше що картина нічим особливим не відрізняється, і багато рецензентів встигли познущатись над надуманістю сюжетних колізій, завдяки яким живий та неушкоджений після усях неймовірних ситуацій, що траплялися після виверження вулкану у сусідстві із гірським містечком з гордою назвою Пік Данте, виходить головна романтична пара (чоловік-вулканолог та жінка-мер). Не постраждали і двоє дітей героїні і, звичайно ж, собачка, яку всі рятують, ризикуючи власним життям. Загинуть же (серед інших, хто не індивидуалізований) морально проштрафований — шеф вулканолога, що не вірив у можливість катастрофи, і колишня свекруха жінки-мера, яка не хотіла залишати своє житло в горах, чим наразила на небезпеку життя онуків і головних героїв, що вирушили на їх пошуки.

Незважаючи на цей «сценарний балаган», стрічка майже стовідсотково вражає, змушуючи із задоволенням слідкувати за тим, як все руйнується, хто повинен уникнути смерті, буквально в останню секунду і лише на міліметр від небезпеки щасливо залишаються в живих. Не можна також не відмітити, що ірландський актор Пірс Броснан, який миттєво прославився після виконання ролі Джеймса Бонда в ще більш дурному та неправдоподібному «Золотому оці», втілює у «Піку Данте» героя з прізвищем Долтон (великий привіт колишньому виконавцю в бондіані!) і здається навіть живішим, ніж створений за новим комп'ютерним рецептом агент 007.

Додаткові факти[ред.ред. код]

Продюсер Джозеф М. Сінгер був заінтригований ідеєю фільму про вулкан, що сіє хаос на малі міста, після перегляду інтерв'ю із вулканологом. Сінгер пригадував: дивлячись як вулканолог знімав на камеру хмари горячого газу, попелу та залишки порід, що вилітали із гори зі швидкістю більше 100 миль/годину і при температурі до 475° F, відзначив, що вітер міняється, і хмара рухається йому на зустріч. Наступило хвилинне мовчання, а потім він сказав: «Я думаю, мені кінець». Через декількох секунд, все так і відбулось.

Будучи під враженням, Сінгер почав обдзвонювати вулканологів. Але виявилось що половина з них були мертві.

Сінгеру в кінцевому результаті вдалось поговорити із декількома ветеранами з Геологічної Служби США (USGS), які були свідками багатьох вивержень в цілому світі. Його висновок: «Ці люди є останніми авантюристами, що вічно живуть на грані смерті. Вони йдуть туди, куди ні одна здравомисляча людина ні за що би не сунулась». Тим не менш, Сінгер не хотів фільм про «супер-мега-виверження», він хотів фільм який був би правдивий і реалістичний, про те, що є джерелом багатьох міфів і зачарувань протягом тисячоліть.

Сінгер обговорює свої ідеї із сценаристом Леслі Боем, який написав сценарій до фільму «Денне світло», для студії Universal Pictures. Боем працював над основною концепцією фільму, аж поки не розробив сюжетну лінію. Пізніше сценарій був проданий Роджеру Дональдсону.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Цікаво, що Боем на початку 80-х років грав на бас-гітарі у відомому гурті «Sparks».

Посилання[ред.ред. код]


Кінематографія Це незавершена стаття про кінематографію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.