Пік святого Бориса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пік святого Бориса
Пік святого Бориса

62°40′32″ пд. ш. 60°11′33″ зх. д. / 62.67555555558377733° пд. ш. 60.19250000002777767° зх. д. / -62.67555555558377733; -60.19250000002777767Координати: 62°40′32″ пд. ш. 60°11′33″ зх. д. / 62.67555555558377733° пд. ш. 60.19250000002777767° зх. д. / -62.67555555558377733; -60.19250000002777767
Країна
Регіон Територія Антарктичного договоруd
Розташування острів Лівінгстон, Південні Шетландські острови, Антарктика
Тип вершина місцевості
Висота 1699 м
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6629244
[[Файл:|300px|Пік святого Бориса. Карта розташування: Земля]]
Пік святого Бориса
Пік святого Бориса
Пік святого Бориса (Земля)
CMNS: Пік святого Бориса у Вікісховищі

Пік святого Бориса (болг. връх Св. Борис, трансліт. vrah Sv. Boris) — гора, яка повністю покрита льодом та має висоту 1 698 м. Знаходиться на хребті Фрисланд у горах Тангра, що на острові Лівінгстон, який належить до Південних Шетландських островів, Антарктика. Це друга за висотою вершина острова, яка поcтупається тільки горі Фрисланд (1 700,2 м). Обидві вершини з'єднані короткою сідловиною в якій розташоване природне льодоутворення з гострою вершиною на скелі за назвою «Синагога», яка прилягає до піку святого Бориса. Вершина також пов'язана з піком Симеона та Парільською сідловиною. На хребті переважаючим є льодовик Хантрес, який знаходиться на північно-західній та західній стороні хребта та льодовик Мейсі, який опускається на південно-східній стороні. Центральна частина піку піднімається до 1 685 м,[1] але найвища льодовикова точка «Синагога» є на висоті 1 699 м.[2][3] Льодовиковий рельєф хребта може змінюватися; згідно з болгарським GPS-дослідженням Д. Боянова та Н. Петкова, висота гори Фрисланд складала 1693 м у грудні 2016 року, роблячи таким чином пік святого Бориса сезонно найвищою вершиною на острові.[4] Згідно з американською високоточною системою вимірювання від «REMA», гора Фрисланд на 8 метрів вища за центральну частину піка Святого Бориса та на 14 метрів вища за льодовикове підвищення «Синагога».[5]

На пік вперше піднялися та виміряли його за допомогою GPS двоє болгар: Д. Боянов та Н. Петков з табору Академія, які вийшли на вершину зі сторони гори Фрисланд 22 грудня 2016 року. 15 січня 2017 року болгари разом з Н. Хазарбасановим вже вийшли на гору іншим маршрутом, а саме з Несебарського перевалу через верхній льодовик Гантресс та пік Академії.[4]

Гора названа на честь болгарського царя Бориса I Михайла, який правив у 852—889 рр. н. е..

Місцезнаходження[ред. | ред. код]

Центральна частина гори знаходиться на 62°40′32″ пд. ш. 60°11′33″ зх. д. / 62.67556° пд. ш. 60.19250° зх. д. / -62.67556; -60.19250, що на 650 м, рухаючись на південний захід, далі на від гори Фрисланд. Гора знаходиться за 4,34 км на північний захід від вершини Пешева, 1,86 км на північний схід від вершини Симеона, 4,89 км на південний схід від піку Віллана Нунатака і 3,85 км на південний схід від вершини Пліського хребта (згідно з болгарським топографічним дослідженням у 1995/96 рр. та картографування місцевості у 1996, 2005 та 2009 роках).

У масовій культурі[ред. | ред. код]

Назву цієї вершини Антарктики, яка була названа в честь болгарського святого правителя, британська преса згадала у зв'язку з перемогою Бориса Джонсона на виборах мера Лондона 2 травня 2008 року, в той самий день, коли святкується день святого Бориса в Болгарській православній церкві.[6][7]

Карти[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Гори Тангра з північної сторони з такими вершинами (зліва направо): Пік Великої Голки, Пік Левскі, Пік Лясковець, гора Фрисланд, Пік Святого Бориса та Пік Симеона з островом Дезолейшн на передньому плані (фрагмент ілюстрації 1822 року)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. N. Petkov. Bulgarian Antarctic Expedition: Summits of Tangra Mountain. 19 January 2017.(болг.)
  2. D. Boyanov. NSA third time in Antarctica. Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine. National Sports Academy, 2017.(болг.)
  3. D. Boyanov. This Saturday and this Sunday. Архівовано 5 травня 2017 у Wayback Machine. BTV, 28 January 2017.(болг.)
  4. а б D. Boyanov and N. Petkov. The Peaks of Tangra Mountains: Project Report Part Two 2016/17. Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine. Sofia, February 2017(болг.)
  5. I.M. Howat, C. Porter, B.E. Smith, M.-J. Noh and P. Morin. The Reference Elevation Model of Antarctica. Архівовано 14 квітня 2020 у Wayback Machine. The Cryosphere 13, 2019. pp. 665–674 (Antarctic REMA Exlorer Архівовано 4 листопада 2020 у Wayback Machine.)(англ.)
  6. Roland White. Atticus. The Sunday Times. May 4, 2008.(англ.)
  7. Maev Kennedy. St Boris's big day. The Guardian. May 3, 2008.(англ.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]