Пілотований політ на Марс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пілотований політ на Марс — запланований політ людини на Марс за допомогою пілотованого космічного корабля. Роскосмос, НАСА і ESA оголосили політ на Марс своєю метою в XXI столітті. Ідея доставки експедиції на Марс, як першого кроку в колонізації Марса є проявом феномена експансії людства. Найбільш ближча мета — пряме включення людського розуму в дослідження Марса, як частини навколишнього світу.

Знімок Марса космічним телескопом «Хаббл»

Американське космічне агентство НАСА за рахунок розробки і створення принципово нових двигунів космічних кораблів найближчим часом планує розробити програму спрямовану на скорочення в два рази (з 8 до 4 місяців) часу польоту на Марс.[1]

Зиск від польоту[ред.ред. код]

Через високі вимоги в областях двигунобудування, техніки безпеки, систем життєзабезпечення і екзобіологічних досліджень потрібен розвиток нових технологій. Багато хто очікує звідси інноваційного поштовху, аналогічного тому, який відбувся в 60-х роках, після першого польоту людини в космос. В цілому, це віщує економічне пожвавлення, яке компенсує великі витрати. Поряд з цим політ виявиться значимим і для людської цивілізації, якщо людина зробить перший крок на іншу планету, щоб пізніше колонізувати її.

Крім того, Колонізація Марса може зіграти велику роль у порятунку людства в разі глобальної катастрофи на Землі, наприклад, у разі зіткнення з астероїдом. Незважаючи на те, що ймовірність такої катастрофи невелика, необхідно мати це на увазі, бо наслідки глобальної катастрофи можуть бути фатальні для людської цивілізації. Через велику тривалість процесу колонізації інших планет, краще починати її якомога раніше і з Марса.

У науковому плані, основний ефект від пілотованої експедиції полягає в тому, що людина є незрівнянно більш універсальним і гнучким «інструментом» дослідження, ніж автомати (марсоходи та стаціонарні посадочні апарати). Відповідно, при досить тривалому перебуванні на поверхні (тижні і місяці) люди здатні набагато більш глибоко дослідити район посадки і прилеглі околиці; самостійно, швидко і ефективно вибрати найбільш корисні напрямки дослідження, виходячи з фактичної ситуації, яку неможливо або складно передбачити заздалегідь при підготовці місії. Людина володіє цілим рядом унікальних якостей, необхідних для процесу пізнання навколишнього світу і всі ці якості повною мірою будуть використані в експедиції на Марс. Враховуючи обов'язкову умову повернення екіпажу на Землю, є можливість доставити велику кількість найцікавіших зразків (сотні кг) безпосередньо в лабораторії, оснащені повним спектром доступного людству обладнання. Це буде необхідно для всебічного найбільш глибокого дослідження зразків, які буде неможливо в достатній мірі вивчити за допомогою устаткування, наявного на кораблі. При цьому, творчо застосовуючи наявне обладнання та прилади, екіпаж посадкового корабля здатний виконати такі роботи і дослідження, які не були б заплановані заздалегідь, що практично неможливо навіть для керованих автоматичних зондів. Особливе значення має те, що важливі рішення про хід робіт можуть прийматися дуже швидко і найбільш адекватно ситуації, оскільки екіпаж буде перебувати безпосередньо на поверхні в реальній обстановці, на відміну від операторів та керівників автоматичних апаратів, що знаходяться на Землі, до якої сигнал в обидві сторони буде йти не менше півгодини.

Таким чином, пілотована експедиція дозволяє отримати безпрецедентно великий обсяг нових наукових знань за відносно короткий проміжок часу і, можливо, вирішити найбільш важливі питання, що стосуються марсіанської сучасної та давньої геології, метеорології і проблеми можливого існування життя на Марсі.[2]

Загрози[ред.ред. код]

Американські вчені зі школи медицини при Університеті Каліфорнії встановили, що переліт на Марс може викликати серйозні порушення роботи мозку в астронавтів. Доктор Чарльз Лімолі, професор радіаційної онкології, повідомляє, що виявлено вплив високоенергетичних заряджених частинок космічного походження на мозок людини. Дослідження виконані на замовлення NASA[3]

Підготовка[ред.ред. код]

Національне аерокосмічне агентство США (NASA) у 2017 р. озвучило імена 12 американців - головних кандидатів-астронавтів, які можуть відправитися на Марс. З 18300 НАСА обирало з коефіцієнтом прийому 0,7%. (для прикладу, у Гарвард 5,2%). Кандидати почнуть дворічне навчання в Космічному центрі Джонсона в Х'юстоні (штат Техас) вже в серпні 2017 р. Агентство заявляє, що їх можуть відправити на різні місії, включаючи проведення досліджень на Міжнародній космічній станції, запуск комерційних космічних апаратів і польоти в дальній космос. Нацагентство відправляє місію на Марс в 2030-х роках. Повний список, опублікований NASA: Кайла Баррон (29 років), Зена Кардман (29 років), Раджа Чари (39 років), Меттью Домінік (35 років), Боб Хайнс (42 роки), Воррен «Вуді» Хобург (31 рік), доктор Джоні Кім (33 роки), Роб Калин (33 роки), Жасмин Могбелі (33 роки), Лорал Охара (34 роки), доктор Франсіско «Френк» Рубіо (41 рік), Джессіка Уоткінс (29 років) .[4]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]