Пінакотека замку Сфорца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пінакотека замку Сфорца
Портал:Музеї
1826 - Milano, Castello sforzesco - Corte Ducale - Benedetto Ferrini, Portico dell'elefante (ca. 1473) - Foto Giovanni Dall'Orto 24-Sept-2007.jpg
Північне крило замку і внутрішній дворик
45°28′10″ пн. ш. 9°10′49″ сх. д. / 45.46972222002777642° пн. ш. 9.18027778002777950° сх. д. / 45.46972222002777642; 9.18027778002777950Координати: 45°28′10″ пн. ш. 9°10′49″ сх. д. / 45.46972222002777642° пн. ш. 9.18027778002777950° сх. д. / 45.46972222002777642; 9.18027778002777950
Тип художня галерея і зібрання творів мистецтва[d]
Частина від Q40669230?
Країна Flag of Italy.svg Італія
Розташування Мілан, Італія
Адреса Piazza Castello 3, 20121, Milan,
Архітектор Лука Бельтрамі (реконструкція і пристосування старовинних приміщень під музей)
Засновано 1878 р.
Відкрито 2 липня 1878 року
Фонд близько 1500 творів
Директор Клаудіо Сальсі (Claudio Salsi)
Сайт milanocastello.it/ita/visitaMobili.html
Пінакотека замку Сфорца. Карта розташування: Італія
Пінакотека замку Сфорца
Пінакотека замку Сфорца (Італія)

Пінакотека замку Сфорца у Вікісховищі?

Пінакотека замку Сфорца (італ. Pinacoteca del Castello Sforzesco) — картинна галерея в Мілані, що є часткою комплексу музеїв в замку Сфорца.

Історія і комплектування колекції[ред. | ред. код]

Чезаре да Сесто. «Вівтар св. Рокко», 1523 р., полиптих

На початку 1863 року забезпечена родина передала в подарунок керівництву міста Мілан мистецьку збірку. Ця збірка і стала початком формування пінакотеки. Мілан мав невелику збірку картин в музеї та бібліотеці Амброзіана. Це не тільки бібліотека, а справжній культурний осередок міста. Про це подбав ще засновник бібліотеки - Федеріко Борромео, що окрім рукописів і видань передав сюди свою збірку картин і скульптур, заснувавши Пінакотеку. На базі бібліотеки створили також Амброзіанську художню академію і школу по вивченню мов.

В місті вже існувала пінакотека Брера (картинна галерея) при художній академії Брера. В місті вже почала формуватись також художньо вартісна приватна колекція родини Польді-Пеццолі, котра пізніше стане частиною (філією) пінакотеки Брера. Приватна збірка, що була подарована місту, не могла стати частиною ні художньої академії, ні тим паче переданою до приватної збірки Польді-Пеццолі. Народилась думка створити в місті окремий доступний музей. Перший публічний музей отримав назву Музей промислового мистецтва і був відкритий для відвідувачів 1878 року. Його частиною і стала подарована приватна збірка. Музейні збірки в розвиненому місті зростали і їх перемістили до замку Сфорца. Реконструкцію стровинної споруди замку провели за проектом архітектора Луки Бельтрамі. Музей у замку Сфорца відкрили для публіки 1900 року, він отримав назву Художньо-археологічний музей. Від 1900 року замок Сфорца і став конгломератом міланських музеїв.

Пінакотека замку[ред. | ред. код]

Вона розташована у північному корпусі замкових споруд, для неї віддали перший поверх. Як і більшість картинних галерей Італії, пінакотека має переважно твори італійських майстрів від 14 до 20 століть.

На 1878 рік пінакотека мала лише 230 одиниць збереження. На початок 21 століття кількість одиниць збереження збільшена до 1500.

Франчесо Наполетано (леонардески)[ред. | ред. код]

Франчесо Наполетано. « Мадонна Лія », бл. 1795 р. Пінакотека замку Сфорца.


Франчесо Наполетано був учнем Леонардо да Вінчі в його міланський період творчості. Справжнє ім'я учня — Франческо Галлі. Він народився у місті Неаполь і прибув у Мілан разом із батьками (?). Відомо, що був одружений і мав двох дітей. Його відносять до перших учнів майстерні Леонардо. Художник рано помер (у 1501 році) і як у більшості померлих від нез'ясованих обставин, його смерть вважають наслідком чуми.

Кількість збережених картин Франчесо Наполетано невелика. Серед збережених — вівтарна картина «Мадонна з немовлям на троні з Іваном Хрестителем та св. Себастьяном», що зберігається у Швейцарії.

Картина «Мадонна Лія» відома з 18 століття. Її ранні роки не відстежені. У 18 столітті картину, котру вважали твором Леонардо, копіювали. Назва твору походить від прізвища володаря (Амедео Лія). В пінакотеку замку Сфорца картина передана у 2007 році. На тлі картини два вікна, в одному з котрих зображена частина мурів замку Сфорца, як вказівка на місто, де її створили. Композиція картини створена за розповсюдженим трафаретом Леонардо. Відомо декілька її варіантів у різних музейних і приватних збірках, серед котрих «Мадонна Літта», «Мадонна з гвоздикою» та інші.

Тиціан. Портрет дипломата.[ред. | ред. код]

Тиціан. «Портрет дипломата Габріеля де Луец д'Армон».

Барон де Луец служив дипломатом Франції в роки правління короля Франциска І, а потім короля Генріха ІІ. Франція у дипломатії намагалась зменшити впливи Британії та Іспанії, особливо впливу на політику короля Карла V. Союзником у політичному протистоянні французи обрали мусульманську Туреччину, відомого ворога християнських держав, постійну експансію котрих християнські держави десятиліттями стримували об'єднаними зусиллями. Барон де Луец і був дипломатом Франції у столиці тодішньої Туреччини місті Константинополі.

Йомовірно, художник і замовник портрету зустрілись у Венеції. Художник подав його у темному, але коштовному одязі дипломатів того часу з золотим ланцюгом на грудях. В руці барона — жмут стріл, котрі у символічній формі уособлюють протиріччя і гострі стосунки навіть серед хистиянських держав у Західній Європі. Декотрим дослідникам стріли в руці диломата нагадували стріли в руці у святого Себастьяна на фресці роботи Мікеланджело Буонарроті в Сикстинській каплиці як натяк на болісне покарання. Фреска викликала захоплення Тиціана під час його відвідин папського Риму. Про зображенного на портреті розповідав і довгий напис зверху.

Музена колекція старовинних медалей[ред. | ред. код]

Теоретик і архітектор Філарете. «Автопортрет», бл. 1460 р., Пінакотека замку Сфорца.
Теоретик і архітектор Філарете. «Автопортрет» (зворотій бік медалі з автопортретом), бл. 1460 р., Пінакотека замку Сфорца.

Обрані експонати (галерея)[ред. | ред. код]

Алессандро Маньяско. «Буря біла мосту і вежі», до 1700 р.
Філіппо Аббіаті. Натюрморт з гравюрами, бл. 1690 р. Пінакотека замку Сфорца
Вітторе Гісланді . «Учень художника», бл. 1730 р.
Сімоне дель Тінторе. « Смокви, фрукти і овочі». бл. 1650 р. Пінакотека замку Сфорца

Митці, твори котрих зберігає пінакотека замку Сфорца[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джованні Баттіста Мороні. «Бартоломео Коллеоні», до 1569 р. Пінакотека замку Сфорца, Мілан.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • AA.VV., La Pinacoteca del Castello Sforzesco a Milano, Skira, Milano 2005. ISBN 88-7624-260-0