Піна (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піна
Pinsk View-from-Pina-river-bridge.jpg
Вид на Пінськ з моста через Піну
52°07′00″ пн. ш. 26°07′21″ сх. д. / 52.1168364900277722995° пн. ш. 26.12274170002777751° сх. д. / 52.1168364900277722995; 26.12274170002777751
Витік село Дубой Пінського району
• координати 52°02′10″ пн. ш. 25°37′09″ сх. д. / 52.03611111113877286° пн. ш. 25.619166666694777490° сх. д. / 52.03611111113877286; 25.619166666694777490
Гирло Прип'ять
• координати 52°09′46″ пн. ш. 26°14′32″ сх. д. / 52.16285700002777759° пн. ш. 26.24236600002777919° сх. д. / 52.16285700002777759; 26.24236600002777919
Басейн басейн Прип'яті[d]
Країни: Білорусь Білорусь
Площа: 2 460 км² км²
Регіон Берестейська обл.
Довжина 40 км
Середньорічний стік 8,6 метр кубічний на секунду
Притоки: Неслуха, канал Завищанський
GeoNames 623551
Піна у Вікісховищі?

Пі́на, іноді Пи́на — річка на Поліссі, на території Пінського району Брестської області Білорусі, ліва притока Прип'яті. Протікає через озера Піщане, Скорень і Завищанське. Довжина — 40 км, площа басейну — 2 460 км².

Етимологія[ред. | ред. код]

Походження назви річки остаточно не з'ясоване. Макс Фасмер порівнював її з дав.-інд. pinas («товстий», «жирний»). Згідно з В. М. Топоровим й О. М. Трубачовим, гідронім має балтійське походження. З огляду на присутність в цьому регіоні балтійської топоніміки, вони вважають назву річки спорідненою з лит. Pynauja, прусськ. Pynouwe, Pinno[1].

Географія[ред. | ред. код]

Річка бере початок біля села Дубой Пінського району. Русло слабкорозгалуджене, завширшки 35-45 м. Довжина річки — 40 км, сточище — 2 460 км². Піна є частиною Дніпровсько-Бузького каналу.

Основні притоки:

Водозбір в межах Поліської низовини. Озера займають 1% (найбільші — Піщане, Скорень, Завищанське). Швидкість течії незначна. На річці розташоване місто Пінськ, в ньому є річковий порт. У межах міста у період межені спостерігається зворотна течія.

Береги низькі, місцями заболочені. У межах Пінська річка забруднена викидами промислових вод.

Гідрологічні спостереження на річці ведуться з 1922 року.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В.Н. Топоров, О.Н. Трубачев. Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. — Москва : Изд-во АН СССР, 1962. — С. 201. (рос.)