Пінгвін прекрасний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прекрасний пінгвін
Megadyptes antipodes -Dunedin, New Zealand-8.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пінгвіноподібні (Sphenisciformes)
Родина: Пінгвінові (Spheniscidae)
Рід: Прекрасні пінгвіни (Megadyptes)
Вид: Пінгвін прекрасний
Біноміальна назва
Megadyptes antipodes
Hombron & Jacquinot, 1841
Yellow-eyed Penguin distribution map.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Megadyptes antipodes
ITIS logo.jpg ITIS: 174457
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 37085
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Megadyptes antipodes
Fossilworks: 143764

Пінгвін прекрасний (Megadyptes antipodes) — вид птахів родини Пінгвінові. Єдиний представник з роду Прекрасні пінгвіни (Megadyptes). Інша назва «жовтоокий пінгвін».

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина досягає 70—75 см, ваги — 6-7 кг. Спина і потилиця чорні із сіруватим відтінком, черевна сторона — біла. Лоб і верхівка — бліді, золотаво—жовті з чорнуватими плямами, утвореними стовбурами пір'я. Боки голови, підборіддя і горло такого ж кольору, але на них виражений коричневий відтінок. Вузька смуга практично навколо всього ока і достатньо широка смуга через потилицю від одного ока до іншого — жовті.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Птахи зустрічаються в межах гніздового ареалу протягом усього року. Сезон розмноження один з найбільш довгих серед пінгвінів. Він починається з залицянь в серпні і триває до початку квітня, коли пташенята йдуть у море. Цей пінгвін менш соціальний, ніж інші види. Живиться будь рибою, довжина якої менше 25 см.

Гніздяться окремими парами або розрідженими колоніями: до 5 пар на га. Воліють гніздитися в лісі, чагарнику і поза межами видимості інших пінгвінів, забираючись від узбережжя вглиб суходолу до 1 км.

Гнізда, що складаються з гілочок, листя, трави тощо, розташовуються на поверхні ґрунту. У норах не гніздяться. Близько половини самиць приступають до розмноження у 2-річному віці. З них тільки третина відкладає два яйця, інші — одне. Для трирічних і більш дорослих самиць кладка з 2 яєць — норма. Яйця в кладці відкладаються з інтервалом в 3-5 днів. Відкладання яєць відбувається у вересні — листопаді. Обибва батьки поділяють обов'язки порівну, насиджуючи яйця протягом 39—51 дня.

Перші 40—50 днів після вилуплення вдень один з батьків завжди залишається з пташенятами. Потім пташенята залишаються в гнізді одні, в той час як батьки годуються самі і добувають корм для них. Дорослі повертаються до вечора і залишаються в гнізді на ніч. Під час сезону гніздування птахи рідко наважуються віддалятися далеко в море — зазвичай до 8-10 км від місць гніздування. Живлячись, пірнають до 130 м, роблячи до 200 занурень кожного дня.

Після того як пташенята «злетіли» дорослі птахи протягом місяця набирають 2—3 кг до того, як сховатися у затишних місцях, щоб перелиняти. Протягом наступних 3 тижнів вони залишаються на березі, чекаючи поки не виростуть нові пір'я. В цей дуже критичний для них період вони втрачають половину ваги. Більшість пар з року в рік гніздяться разом. Партнер міняється тільки після смерті іншого.

Природними хижаками є морські леви, акули і барракуди. Найбільшу загрозу представляють завезені тварини: щури, опосуми, свині.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Світова популяція налічує 1200–1600 пар, з яких тільки 500 гніздиться по східному узбережжю південного острова Нової Зеландії. Решта на островах Стюарт, Окленд і Кемпбелл.

Джерела[ред.ред. код]

  • Tony D. Williams: The Penguins. Oxford University Press, Oxford 1995, ISBN 0-19-854667-X
  • Marion, Remi, Penguins: A Worldwide Guide. Sterling Publishing Co. (1999), ISBN 0-8069-4232-0