Піно-нуар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піно-нуар, видно часткове достигання

Піно́-нуа́р (фр. Pinot Noir) — червоний сорт винограду, підвид виду Виноград культурний (Vitis vinifera), один з так званих «великих винних сортів». Є візитною карткою вина Бургундії, де майже все червоне вино виготовляється з піно-нуару.

Походження[ред. | ред. код]

Піно-нуар — древній сорт, чия історія налічує більш ніж 2000 років[1]. Він також є батьком іншого «великого» сорту — Шардоне. Найбільш ймовірною батьківщиною є Бургундія. Визначення походження піно-нуару ускладнюється тим, що сорт дуже легко мутує і кількість клонів піно перевищує тисячу. Дуже відомими клонами є піно-грі, піно-блан і піно-меньє.

Агротехніка[ред. | ред. код]

Лози піно-нуар в Бургундії. Листя проріджене для кращого освітлення ягід сонячним промінням

Ягоди піно-нуару маленькі, зібрані у щільні грона, які нагадують за формою соснові шишки, звідси назва (фр. Pin — сосна). Піно-нуар — дуже примхливий та мінливий сорт. На відміну від, скажімо, каберне-совіньйону, який має чіткі смакові і ароматичні ознаки, де б він не ріс, піно-нуар може давати вина, які дуже відрізняються залежно від клімату, ґрунтів, методів підв'язування та способу переробки. Ягоди піно-нуару достигають нерівномірно, тому особливу увагу винороби приділяють сортуванню і відокремленню саме стиглих плодів перед прессуванням. Найкращі ґрунти для піно-нуару — вапняк та крейда. Ідеальний клімат — теплий або прохолодний, оскільки сорт втрачає аромати, якщо достигає швидко у спекотну погоду.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Попри те, що вирощувати піно-нуар досить складно через його мінливість, винороби всього світу намагаються виготовляти вина на його основі, оскільки успішні вина мають неповторні свіжі фруктові аромати.

Визначні регіони[ред. | ред. код]

Найвідомішим регіоном для піно-нуару є Бургундія, Франція. Серед визначних районів — Кот-д'Ор, Кот Шалонез та Макон. Найпрестижнішими виноградниками, де вирощують піно-нуар, є Вон-Романе, Жевре-Шамбертен, Нюї-Сен-Жорж.

Інші регіони[ред. | ред. код]

Інші важливі регіони культивації піно-нуару — Каліфорнія (долини Рашшн Рівер і Сонома), Нова Зеландія, Австралія, Німеччина (тут сорт зветься Шпетбургундер), Італія, Молдова. Піно-нуар культивують у Криму.

Стилі вина[ред. | ред. код]

Піно-нуар з Бургундії, видно світло-гранатовий колір

Вина з піно-нуар можуть сильно відрізнятися залежно від регіону. Тим не менш, всі мають легкий гранатовий колір, високу кислотність, насичений смак та аромат, середній або низький вміст танінів. Винороби часто використовують піно-нуар для виробництва рожевого вина. Сорт також є традиційним компонентом у ігристих винах у суміші з Шардоне (Франція, Австралія) та Аліготе, Рислінг (Україна, Молдова).

Смакові та ароматичні характеристики:

Кулінарні комбінації[ред. | ред. код]

Завдяки легкому фруктовому характеру піно-нуар добре комбінується з ароматними стравами, такими як прошутто, сири, молода яловичина, омари, креветки, баранина.

Посилання[ред. | ред. код]