Пінтус Йосип Генадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пінтус Йосип Геннадійович
Народився 25 вересня 1981(1981-09-25) (40 років)
Уфа, Башкирська АРСР, Російська РФСР
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Київ
Діяльність медіа-бізнес
Відомий завдяки Засновник і власник РБК-Україна
Alma mater Національна академія управління
Діти (2) двоє дітей
Сайт fb.com/iosif.pintus
Див. також: Пінтус

Пінтус Йосип Геннадійович (нар. 25 вересня 1981) — український медіабізнесмен, співзасновник, власник та директор інформаційного агентства «РБК-Україна», який спочатку заснував видання 2006 року як підрозділ РБК (Росія). 2010 року агенція «РБК-Україна» вийшла зі складу російського холдингу, а вже у 2015 повністю перейшла під контроль Пінтуса. РБК (Росія) намагалось оскаржити це в суді, проте програло справу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Йосип Геннадійович народився в Уфі (Башкирська АРСР). Закінчив середню школу № 11 у Миколаєві. 2003 року закінчив правничий факультет Національної академії управління у Києві.

Того ж року започатковує свій бізнес: хостингову компанію «Українські бізнес-технології». Гроші, отримані від хостинг-провайдера, вирішив інвестувати в банерний бізнес, популярний того часу в Україні. Тому 2004 року запустив банерну мережу «MBN» (Master Banner Network). До неї входили виключно онлайнові ЗМІ, а головною умовою співпраці було розташування банеру на найвигіднішому місці. Таким чином досягався загальний високий CTR мережі, а інформаційним майданчикам було вигідно обмінюватись подібною рекламою. На початок 2000-х років MBN стає однією з найпопулярніших рекламних мереж України.[1]

2006 року Йосип Пінтус та Володимир Шульц засновують разом з «РосБізнесКонсалтинґом» («РБК») українське інформаційне агентство «РБК-Україна»[2], яке станом на лютий 2020 року є найбільш відвідуваним серед українських інтернет-видань, про що свідчать дані міжнародного агентства онлайн-досліджень Gemius.

2008 року відкрив товарно-новинну медіаплатформу «Traffim»[3], станом на 2019 рік вона входила до трьох найбільших мереж трафіку України[4]. Того ж року Пінтус виходить з-поміж засновників «MBN», а 2019 року виходить з-поміж власників платформи «Traffim», концентруючи основну увагу на розвитку інформаційної аґенції.

Пінтус є єдиним медіа-бізнесменом серед власників п'яти найпопулярніших українських онлайнових ЗМІ, які в більшості належать або олігархам, або чиновникам[5].

РБК-Україна[ред. | ред. код]

За словами Пінтуса, «РБК-Україна» історично було інформагентством. Ще у 2010 році Пінтус стверджував, що між «РБК-Україна» та російським «РБК» немає нічого спільного, окрім бренду.[6] Це опосередковано підтверджувалось й відсутністю згадок про українське агентство в щорічному звіті російського РБК за 2010 рік.[7]

З квітня 2015 року засновником інформаційного агентства «РБК-Україна» (свідоцтво № 402—264 ПР від 06.04.2015) стає компанія «УБТ». Торговельна марка «РБК» (свідоцтво № 58683 від 10.11.2005) в Україні належить компанії «РБК-Медіа»[8]. Директором обох компаній є Пінтус[9].

Проект швидко зайняв свою нішу на українському медіа-ринку та динамічно розвиває аудиторію й понині. Окрім того, 2012 року «РБК-Україна» отримало премію в номінації «Інтернет-медіа року» за версією програми «Людина року».[10][11]

2014 року аґенція офіційно відокремлюється від російського партнера, через що невдовзі її було заблоковано на території РФ «за екстремістські матеріали».[12] Журналісти видання припускали, що формальною причиною блокування послужила стаття під назвою «Путін помер» (рос. Путин умер), що з'явилась на дочірньому проекті «Styler».[13]

2015 року Пінтус так пояснив успіх «РБК-Україна»[14]:

Сьогодні неможливо бути вальяжним, важким. В інтернеті актуальність події може зникнути за 4 секунди. Конкуренція за першоджерело величезна. Потрібна блискавична реакція, інакше інформація з'явиться у всіх — і розміщувати її не буде жодного сенсу. Ми даємо інформацію, а читач сам вирішує. В новини ми не можемо публікувати якісь висновки, стверджувати що-небудь. Для цього є колонка автора. Або авторські статті.

За його словами, читацьке ядро «РБК-Україна» — топ-менеджери, менеджери середньої ланки, чиновники. Спеціально для мас-маркетингу було створено розділ «Styler».

На початок 2020 року «РБК-Україна» очолило рейтинг найбільш відвідуваних українських інтернет-видань, про що свідчать дані міжнародного агентства онлайн-досліджень Gemius[15].

Станом на 2020 рік в компанії працює більше ста людей[джерело?].

Сім'я[ред. | ред. код]

Виховує двох дітей.

Захоплення[ред. | ред. код]

Захоплюється кулінарією, біографіями відомих особистостей. Багато подорожує.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Баннерные сети (Украина) - список, описание, сайты. www.prostoweb.com.ua. Архів оригіналу за 2016-07-23. Процитовано 2016-07-16. 
  2. Кому належать українські інформагентства (ВИПРАВЛЕНО). Процитовано 2016-07-16. 
  3. traffim.com. traffim.com. Процитовано 2016-07-16. 
  4. Проект "Traffim" змінює власників. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-04-28. 
  5. Глобальна криза медіа та нові можливості. VoxUkraine (uk). 2019-12-27. Процитовано 2020-04-15. 
  6. Иосиф Пинтус, РБК-Украина: «Если государство не изменит свое отношение к онлайн-бизнесу, то мы просто можем лишиться интернет-экономики». AIN.UA. Процитовано 2016-07-16. 
  7. Щорічний звіт РБК. 
  8. БД "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг". base.uipv.org. Процитовано 2018-11-02. 
  9. Безкоштовний запит | МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. usr.minjust.gov.ua. Процитовано 2018-11-02. 
  10. Інтернет портал «РБК-Україна» | ludinaroku.com.ua. ludinaroku.com.ua. Архів оригіналу за 2016-09-20. Процитовано 2016-07-16. 
  11. РБК-Україна визнано кращим інтернет-медіа року (uk). Процитовано 2016-07-16. 
  12. У Росії заблокували сайт агентства «РБК-Україна» через «екстремістські матеріали». Радіо Свобода. Процитовано 2016-07-16. 
  13. "Путин умер": прошлогодний клип снова актуален (ru). Процитовано 2016-07-16. 
  14. Review, Marketing Media. Скорость, политика, котики и огурцы: как лидировать СМИ в онлайне. MMR. Процитовано 2020-03-04. 
  15. РБК-Україна очолило рейтинг найбільш відвідуваних новинних видань за січень. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-03-04.