Перейти до вмісту

Пін-ван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пін-ван
Імператор Китаю
770 — 720 до н. е.
Попередник: Ю
Наступник: Хуань
 
Народження: 781 до н. е.
Смерть: 720 до н. е.
Рід: Династія Чжоу
Батько: Ю-ван
Мати: Shend
Діти: Prince Xiefud, Prince Hud і Prince Wud

Пін-ван (кит. трад.: 平王; піньїнь: Ping) — 1-й ван Східної Чжоу, син Ю-вана.

Правління

[ред. | ред. код]

Наприкінці правління Ю-вана він відправив свою дружину Шень у заслання, після чого зробив свою наложницю Бао Сі царицею[1]. В результаті батько Шень за підтримки племені цюаньжун поклав край володарюванню Західної Чжоу[2][3]. Ю був убитий, а Бао Сі ув'язнена. Новим володарем став Пін-ван, син Ю-вана. Приблизно в той же час Цзі Хань, володар Ґо, посадив на трон Се-вана. Таким чином до 750 року до н. е. держава мала двох правителів, поки Се-ван не був убитий.

Пін-ван переніс столицю держави Чжоу до міста Лоян, де започаткував нову династію — Східна Чжоу (період Чуньцю).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Giles, Herbert A. (1912). The Civilization of China. Tutis Digital Publishing. ISBN 81-320-0448-5.
  2. Сима Цянь. Історичні записи, «Аннали династії Чжоу»
  3. Бамбукові аннали

Джерела

[ред. | ред. код]