Піонери (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піонери, або біля витоків Саскуеханни
The Pioneers, or the Sources of the Susquehanna; a Descriptive Tale
The Pioneers 1823.jpg
Обкладинка першого видання
Жанр пригодницький роман
Автор Джеймс Фенімор Купер
Мова англійська
Написано 1823
Опубліковано 1823
Видавництво Charles Wileyd
Переклад Євген Крижевич
Цикл Пенталогія про Шкіряну Панчоху
Наступний твір Останній з могікан
У «Гутенберзі» 2275

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Піонери, або Біля витоків Саскуеханни» (англ. The Pioneers, or The sources of the Susquehanna) — роман американського письменника Джеймса Фенімора Купера, опублікований у 1823 році; перший з романів за часом створення й публікації (за часом дії — четвертий) пенталогії про Натті Бампо.

Історія створення[ред. | ред. код]

Фенімор Купер працював над своїм третім романом у період особистих та фінансових труднощів: попередні книги не принесли доходу, майно письменника було описано за борги, Купера мучили головні болі та напади меланхолії. Проте робота продовжувалась, хоча Купер і не був упевнений в успіху. Він писав своєму англійському видавцеві: «Я оголосив цю роботу як описову історію, але, ймовірно, занадто сильно обмежив себе рамками того, що я спостерігав у юності. Я розумію, що нинішній смак надає перевагу дії та сильним переживанням, і тому повинен визнати, що в цьому сенсі два перших томи явно страждають. Я все ж сподіваюся, що третій том якось виправить становище. Якщо правда все ще чогось варта, то описані мною картини точно відповідають дійсності, і я спокійно зустріну найбільш прискіпливих дослідників. Але залишим остаточне рішення за читаючою публікою, я вірю, що вона помиляється дуже рідко».[1]

Крім усього іншого, Купера змушував поспішати страх, що публіка забуде про нього після успіху «Шпигуна».

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія роману відбувається у 1793—1794 роках у селищі, яке знаходиться біля витоків річки Сасквеганни з озера Отсего, тобто в тих місцях, де Купер виріс, і в той час, коли йому було 4—5 років. Книга розповідає про складні взаємовідносини між двома групами жителів селища: з одного боку — нові поселенці на чолі з суддею Мармад'юком Темплем, які відчувають себе господарями життя, з другого — люди, яких суспільство всього позбавило: Олівер Еффінгем, який упевнений, що суддя захопив його спадок, старий індіанець Джон Могіканин, або Чингачгук, плем'я якого колись володіло всіма землями в цьому районі (у реальній історії плем'я могікан володіло землями на схід від річки Гудзон), і мисливець Натті Бампо, мисливські права якого з появою селища виявились обмежені законом. Тут знову, як у «Шпигуні», використовується тема кохання між людьми з ворогуючих таборів: Еффінгем та дочка судді кохають один одного і в кінці книги одружуються, а Бампо після смерті Чингачгука йде на захід у пошуках нових земель.

Основні теми[ред. | ред. код]

Роман «Піонери» розробляє тему колонізації та перетворення дикої, незаселеннї території у впорядкований, урбанізований простір. Опис змін, які відбуваються у місті, яке швидко розвивається, та навколо нього, обговорення героями проблеми відповідальності людей за оточуюче середовище робить «Піонерів» першим екологічним романом.[2]

Реакція[ред. | ред. код]

Книга мала великий успіх. Перший американський тираж у 3500 екземплярів був розпроданий у перший же день. Американські газети вважали за необхідне повідомляти про те, коли книги привезуть для продажу в кожне конкретне місто. Майже одночасно «Піонери» вийшли в Англії. Але в подальшому в пресі регулярно стали з'являтися негативні відгуки, а продаж в цілому виявився скромнішим, ніж у випадку із «Шпигуном». Ймовірно, публіка виявилась не зовсім готовою до нового типу американського роману.[1]

Екранізація[ред. | ред. код]

У 1941 за романом режисером Альбертом Херманом був знятий однойменний чорно-білий фільм.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Иванько С. Фенимор Купер / Сергей Иванько. — Москва: Молодая гвардия, 1990. — 266 с. — (Жизнь замечательных людей). ISBN 5-235-01331-X
  2. Helmbrecht Breinig, Hubert Zapf (Hrsg.): Amerikanische Literaturgeschichte. J. B. Metzler, Stuttgart-Weimar 1997, S. 78.
  3. Edward Harris. Cooper on Film

Посилання[ред. | ред. код]