Піперазин
 | |
|---|---|
Піперазин
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| Hexahydropyrazine | |
| Класифікація | |
| ATC-код | P02 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C4H10N2 |
| Мол. маса | 86,136 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | НД |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 24 год.(повна) |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ПІПЕРАЗИНУ АДИПІНАТ-ДАРНИЦЯ, ПрАТ«Фармацевтична фірма«Дарниця»,Україна UA/7016/01/01 26.07.2012-26/07/2017 |
Піперазин — синтетичний протигельмінтний препарат для прийому всередину. Для перорального застосування використовується у вигляді солі піперазину адипінату.
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Піперазин — синтетичний протигельмінтний препарат вузького спектру дії. Механізм дії піперазину зумовлений паралітичною дією препарату на м'язовий апарат гельмінтів, порушуючи фіксацію до стінки кишки та спричинює виведення гельмінтів з хімусом. До піперазину чутливі виключно деякі нематоди, найбільш чутливі до препарату аскариди та гострики.
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Піперазин добре всмоктується при прийомі всередину, біодоступність препарату не досліджена. Препарат не створює високих концентрацій в тканинах організму, діє виключно в просвіті кишечника і не вбиває паразитів, а тільки паралізує їх мускулатуру, що дозволяє уникнути небезпеки всмоктування токсичних продуктів розпаду гельмінтів. Препарат може проходити через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться піперазин з організму нирками, повне виведення метаболітів відбувається протягом 24 годин, при печінковій та нирковій недостатності цей час може збільшуватись.
Показання до застосування[ред. | ред. код]
Піперазин застосовується при аскаридозі та ентеробіозі.
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні піперазину можливі наступні побічні ефекти[1]: нечасто нудота, блювання, біль у животі, слабкість м'язів, кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, висипання на шкірі, свербіж шкіри, артралгії, гарячка, головний біль; дуже рідко (частіше у осіб із порушенням функції нирок або неврологічними порушеннями) нейротоксикоз, запаморочення, сонливість, тремор, галюцинації, ністагм, погіршення зору, судоми, парестезії, бронхоспазм.
Протипоказання[ред. | ред. код]
Піперазин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, епілепсії, органічних захворюваннях центральної нервової системи, печінковій та нирковій недостатності, нефриті, вагітності. Під час лікування піперазином рекомендовано припинити годування грудьми.
Форми випуску[ред. | ред. код]
Піперазин випускається у вигляді таблеток по 0,2 та 0,5 г, і 5 % розчину для перорального застосування по 100 мл.[2]
Застосування у ветеринарії[ред. | ред. код]
Піперазин застосовується у ветеринарії для лікування гельмінтозів домашніх кролів, собак, котів, хутрових звірів, домашньої птиці (зокрема при гетеракідозі птахів), свиней, великої рогатої худоби, коней. Для ветеринарного застосування піперазин випускається у пакетиках по 2 і 15 г[3] та у вигляді піперазину цитрату по 2, 15, 100 та 500 г.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://compendium.com.ua/akt/80/780/piperazinum (рос.)
- ↑ " "Пиперазин в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ http://www.zoosite.com.ua/veterinary_preparation_860.html (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||