Піпін Ланденський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Піпін Ланденський та святий Ремаклус на фасаді палацу в Льєжі.

Піпін Ланденський (фр. Pépin de Landen[1], бл. 580 – 27 лютого 640) — мажордом Австразії з 623 по 629 та з 639 до 640 при привлінні королів Дагоберта I та Сігіберта III з династії Меровінгів. З нього починається династія Піпінідів —мажордомів, які тривалий час фактично правили в державі франків при Меровінгах й зрештою започаткували нову королівську династію Каролінгів. Піпіна Ланденського називають також Старим або Старшим, щоб відрізнити від Піпіна Герістальського (Середнього) та Піпіна III (Короткого).

Піпін одружив свою доньку Беггу з сином Арнульфа Мецького, об'єднавши дві впливові родини.

Життя[ред.ред. код]

Батька Піпіна звали Карломаном[2], як стверджують «Хроніки Фредегара», що є основним першоджерелом інформації про його життя. Прізвисько Ланденський походить, мабуть, від міста Ланден, що зараз належить Бельгії, однак, як стверджує Годефруа Курт, хроніки Брабанту почали асоціювати його з цією місцевістю лише з 12 століття.[3].

Піпіну належала значна частина Брабанту, він управляв Австразією, коли короля Теодеберта II здолав у битві бургундський король Теодерік I. 613 року впливові магнати Австразії відмовилися підтримувати Брунгільду, прабабусю нового короля Сігіберта II, й визнали право на регентство за королем Нейстрії Хлотаром II. Головними серед них були Варнахар, Радо, Арнульф Мецький та Піпін. Вони уклали угоду з Хлотаром, Радо став мажордомом Австразії, Варнахар — Бургундії, а Піпін спочатку не отримав нічого. Він став мажордомом Австразії тільки в 623, коли Хлотар II віддав це королівство своєму синові Дагоберту I.

Сучасники хвалили Піпіна за добре правління й розумні вчинки. Хоча вороги й намагалися посварити короля з ним, стосунки короля з мажордомом залишалися гарними до 629 року, коли з невідомої причини Піпін повернувся (або був відісланий) у свій маєток, де жив упродовж наступних десяти років до смерті Дагоберта.

Після смерті короля Піпін повернувся на посаду мажордома Австразії при новому королі Сігіберті III.[3] Серед його завдань був нагляд за розподілом спадщиною між Сігібертом та його братом Хлодвігом II з мачухою Нантільд, яка правила Нейстрією та Бургундією від імені Хлодвіга. Сігіберт отримав свою частку частково завдяки дружбі між Піпіном та мажордомом Бургундії Егою.

Піпін помер у 640. Його настільки шанували в Австразії, що неофіційно зараховували до святих. Батлер називає його блаженним.[2] Його день — 21 лютого.

Піпін мав двох доньок та двох синів. яких йому народила дружина Ітта:

  • Беггу, що вийшла заміж за Ансенісела й була канонізована
  • Грімоальда, мажордома, як і батько
  • Баво, що став пустельником і святим
  • Гертруд, що стала черницею в монастирі, заснованому її матір'ю, і яку потім теж канонізували.


Виноски[ред.ред. код]

  1. Існують різні варіанти написання імені латиницею.
  2. а б Butler, Alban. Lives of the Saints, Vol. II, 1866
  3. а б Kurth, Godefroid. "The Franks." The Catholic Encyclopedia Vol. 6. New York: Robert Appleton Company, 1909. 21 March 2016