Піп Іван Чорногірський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чорна Гора (Піп-Іван)
Масив гори  Чорна Гора(Піп-Іван)
Масив гори Чорна Гора(Піп-Іван)

48°02′30″ пн. ш. 24°37′32″ сх. д. / 48.04194444444399892° пн. ш. 24.62555555555600151° сх. д. / 48.04194444444399892; 24.62555555555600151Координати: 48°02′30″ пн. ш. 24°37′32″ сх. д. / 48.04194444444399892° пн. ш. 24.62555555555600151° сх. д. / 48.04194444444399892; 24.62555555555600151
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна
Івано-Франківська область
Верховинський район,
Закарпатська область
Рахівський район
Система масив Чорногора (Українські Карпати)
Тип гора
Висота 2028 м
Маршрут із с. Дземброня або с. Шибене
Чорна Гора (Піп-Іван). Карта розташування: Івано-Франківська область
Чорна Гора (Піп-Іван)
Чорна Гора (Піп-Іван)
Чорна Гора (Піп-Іван) (Івано-Франківська область)
Піп Іван Чорногірський у Вікісховищі?

Чорна Гора (Піп-Іван Чорногірський) — одна з найвищих вершин Українських Карпат, з висотою 2028 м. Розташована на південно-східному кінці головного хребта масиву Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.

На вершині гори знаходяться руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії — Білий Слон.

Назва[ред.ред. код]

За місцевими переказами Верховинського району Івано-Франківської області, свою назву гора дістала від скелі на вершині, яка нагадувала священика в рясі. Нині від скелі залишилася безформна купа каміння. За іншими фолькльорними джерелами, назва гори походить від вітру, який там попіває (поспівує) — через це місцеві гуцули називають гору Попіван.[1]

Наприкінці 30-х років ХХ ст. у польської влади існував проект перейменування гори Піп Іван на Розспєваний. Впровадження цієї назви в життя перервав початок Другої світової війни.[2]

Водночас, на думку завідувача кафедри загального і слов'янського мовознавства Національного університету "Києво-Могилянська академія" Лучика В.В., найвищі гори Укр. Карпат на межі з Румунією не могли не мати давніших дословянских власних назв, з-поміж яких, можливо, була така, що трансформована українцями в сучасний Піп-Іван. До ймовірно втрачених твірних оронімів волоського походження нале­жить поширений у Румунії топонім Роріnа з основою апелятива роріnа «вершина, більш висока від інших підвищень в одній місцевості; ґорган нерівний», який міг зазнати народноетимологічного перетворення в украіномовному середовищі на місцевий Попіван, написання якого разом у такому разі є невипадковим. Означення Мармароський і Рахівський у паралельних складених назвах вказують на відношення гір відпо­відно до Мармароського масиву в Сх. Карпатах і до населеного пункту Рахів Закарпатської області. Водночас, власна назва гори, що находиться на межі сучасних Закарпатської та Івано-Франківської областей,- Чорна Гора, або Чорногора має прозору ети­мологію, пов’язану з відповідним кольором вершини та супровідним уяв­ленням про чорне як «нечисте, темне, зле», що має язичн. витоки. [3]

Незважаючи на те, що назви Чорна Гора та Піп-Іван використовувалися одночасно, непрямими доказами того, що назва Чорна Гора почала вживатися раніше за Піп-Іван є дослідження історичних карт, проведені авторами інтернет-ресурсу "Українські Карпати". Згідно топографічних карт і інших письмових джерел, назва Чорна Гора використовується аутохоним населенням і картографами, як мінімум з середини XVII століття, тоді як Піп-Іван - в основному в XIX та на початку XX століття в джерелах польского походження[4][5].

Незаважаючи на те, що існує декілька топонімічних назв гори у різних регіонах України, її офіційна згідно Державного реєстру географічних назв, призначені для застосування органами державної влади та органами місцевого самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, засобами масової інформації та громадянами, є саме Чорна Гора (Піп-Іван).[6]

Опис[ред.ред. код]

Вершина гори взимку 2012 року

Гора масивна, має пірамідальну форму, у привершинній частині — кам'яні розсипища. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків.

Розташована в межах Карпатського національного природного парку.

Вершина на довоєнних польських картах позначена як стовп № 16. На вершині — руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії за назвою Білий Слон.

У серпні 2014 року ведуться роботи з відновлення будівлі. Перекрито покрівлю[7].

Флора[ред.ред. код]

Вершина вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1500—1600 м). Також на вершині росте наскельниця лежача, що покриває значні простори. Цвіте з травня по серпень.[8]

Туристичні стежки[ред.ред. код]

  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з с. Шибене через ур. Погорілець, пол. Веснарка і оз. Марічейка. Час ходьби по маршруту ~ 5 г, ↓ ~ 4 г.
  • Szlak niebieski.svg — по синьому маркеру з с. Дземброня до пол. Смотрич через г. Смотрич або г. Вухатий Камінь, далі Szlak żółty.svg — по жовтому маркеру до стовпця « Сідловина», далі Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру . Час ходьби по маршруту ~ 6 г, ↓ ~ 5 г.
  • Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру з г. Дземброня. Час ходьби по маршруту ~ 2 г, ↓ ~ 2 г.

Фотографії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]