Піп Іван (Чорногора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Піп Іван Чорногірський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піп Іван
Масив гори Піп Іван
Масив гори Піп Іван

48°02′31″ пн. ш. 24°37′32″ сх. д. / 48.04194444447177403° пн. ш. 24.62555555558378018° сх. д. / 48.04194444447177403; 24.62555555558378018Координати: 48°02′31″ пн. ш. 24°37′32″ сх. д. / 48.04194444447177403° пн. ш. 24.62555555558378018° сх. д. / 48.04194444447177403; 24.62555555558378018
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна
Івано-Франківська область
Верховинський район,
Закарпатська область
Рахівський район
Система масив Чорногора (Українські Карпати)
Тип гора
Висота 2020,5 м
Маршрут із с. Дземброня або с. Шибене
Піп Іван. Карта розташування: Івано-Франківська область
Піп Іван
Піп Іван
Піп Іван (Івано-Франківська область)
Піп Іван у Вікісховищі?

Піп Іва́н (також Піп Іван Чорногі́рський або Чорна Гора) — одна з найвищих вершин Українських Карпат, з висотою 2020,5 м[1]. Розташована на південно-східному кінці головного хребта масиву Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.

На вершині гори знаходяться руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії, частково відновлені для туристичних потреб і відомі під сучасною популярною назвою «Білий Слон».

Назва[ред. | ред. код]

За місцевими переказами Верховинського району Івано-Франківської області, свою назву гора дістала від скелі на вершині, яка нібито нагадувала священика. Нині скеля не існує. За іншими фольклорними джерелами, назва гори походить від вітру, який там попіває (поспівує) — через це місцеві гуцули називають гору Попіван.[2]

Є припущення, що нібито у 30-х роках ХХ ст. існував проект перейменування гори Піп Іван на «Розспєваний», однак не був здійснений.[3]

Водночас, на думку завідувача кафедри загального і слов'янського мовознавства Національного університету "Києво-Могилянська академія" Лучика В.В., сучасна назва — волоського походження від поширеного в Румунії топоніма pоріnа («вершина, вища від інших; ґорган нерівний», перетворення в украіномовному середовищі на «Попіван», написання якого разом у такому разі є невипадковим. Означення Мармароський і Рахівський у паралельних складених назвах вказують на відношення гір відпо­відно до Мармароського масиву в Сх. Карпатах і до населеного пункту Рахів Закарпатської області. Водночас, інша назва гори «Чорна Гора», або «Чорногора» (остання поширюється на весь гірський масив) має прозору ети­мологію, пов’язану з темним кольором вершини та супровідним уяв­ленням про чорне як «нечисте, темне, зле», що має язичницькі витоки. [4]

Незважаючи на те, що назви Чорна Гора та Піп-Іван використовувалися одночасно, непрямими доказами того, що назва Чорна Гора почала вживатися раніше за Піп-Іван є дослідження історичних карт, проведені авторами інтернет-ресурсу "Українські Карпати". Згідно топографічних карт і інших письмових джерел, назва Чорна Гора використовується автохоним населенням і картографами, як мінімум з середини XVII століття, тоді як Піп-Іван - в основному в XIX та на початку XX століття в джерелах польского походження[5][6].

Згідно з Державним реєстром географічних назв, прийнятними є обидві назви Чорна Гора (Піп-Іван).[7]

Опис[ред. | ред. код]

Вершина гори взимку 2012 року

Гора масивна, має пірамідальну форму, у привершинній частині — кам'яні осипищаґреготи. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків.

Розташована в межах Карпатського національного природного парку.

Вершина на довоєнних польських картах позначена як стовп № 16. На вершині — руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії, частково відновлені. Використовуються як туристичний притулок, відомий під назвою «Білий слон».

У серпні 2014 року ведуться роботи з відновлення будівлі. Перекрито покрівлю[8].

Флора[ред. | ред. код]

Вершина вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (ялівцю сибірського, рододендрона карпатського, сосни гірської), а нижче — ялинові ліси (до висоти 1500—1600 м). Також на вершині росте наскельниця лежача, що покриває значні простори. Цвіте з травня по серпень.[9]

Туристичні стежки[ред. | ред. код]

  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з с. Шибене через ур. Погорілець, пол. Веснарка і оз. Марічейка. Час ходьби по маршруту ~ 5 год., спуск ~ 4 год.
  • Szlak niebieski.svg — по синьому маркеру з с. Дземброня до пол. Смотрич через г. Смотрич або г. Вухатий Камінь, далі Szlak żółty.svg — по жовтому маркеру до стовпця « Сідловина», далі Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру . Час ходьби по маршруту ~ 6 год., спуск ~ 5 год.
  • Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру з г. Дземброня. Час ходьби по маршруту ~ 2 год., спуск ~ 2 год.

Фотографії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]