Піраміда Джосера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піраміда Джосера
Saqqara BW 5.jpg
Дані
Місцезнаходження Саккара
Замовник Джосер (Нечеріхет)
Дата побудови невідомо
Культова піраміда є


Пірамі́да Джосера — перша піраміда, що з'явилася за часів правління фараона Джосера (2780–2760 рр. до н. е.; початок III династії). Піраміда розташовувалась на полі Саккара, поблизу Мемфіса, була побудована не з цегли, а з вапняку і була присвячена богу мертвих Сокару.[1]

Розміри, форма і планування піраміди[ред. | ред. код]

Розміри основи піраміди 125 х 117 м, висота 60 м.[2] Піраміда є центром ансамблю кам'яних (вапняк) споруд, обнесеного кам'яною стіною висотою понад 9 м, на площі 277х545 м (14,6 тис. м2).[2]

Піраміда була ступінчастою —— у вигляді шести поставлених одна на одну мастаб, кожна з яких була менша за попередню, і досягала 62 м у висоту.[3]

Вважається, що шість сходів ступінчастої піраміди повинні були допомогти її власнику — Джосеру зійти на небо після смерті.[3] Піраміда вважалася домом фараона, тому облаштовувалась як місце перебування живих: у підземеллі знаходилися висічені у скельному ґрунті камери, прикрашені художніми рельєфами; одна з камер відповідала туалетній кімнаті житла заможного єгиптянина; завдяки спеціальним вентиляційним вікнам до піраміди надходило свіже повітря.

З метою захисту від руйнувань атмосферними опадами — рідких, але дуже сильних злив, уступи піраміди були зроблені не горизонтальними, а злегка похилими, через що вода каскадами спадала з них донизу. Автором її проекту був відомий архітектор і лікар Імхотеп, якого єгиптяни згодом почали вважати за бога лікування, сина бога Птаха, покровителя мистецтв та ремесел, а греки — асоціювати з Асклепієм (Ескулапом).[3] Вважається, що саме Імхотеп перший запровадив будівництво з каменю, що сприяло значному поступу в історії будівельної практики.[4]

Будівельні матеріали[ред. | ред. код]

Піраміда була складена із невеликих блоків місцевого вапняку на глиняному розчині і вперше в єгипетській практиці була облицьована плитами із високоякісного привізного вапняку, пізніше поцупленими.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тураев Б. А. История Древнего Востока / Б. А. Тураев / под ред. В. В. Струве и И. Л. Снегирёва. – 3-е изд. – Т. 1. – Ленинград : ОГИЗ-СОЦЭКГИЗ, 1936. – [XII], 361 c.
  2. а б в И.Л. Значко-Яворский. Очерки истории вяжущих веществ от древнейших времен до середины XIX века. — Изд. Академии Наук СССР, 1963. С.: 497 (с.:46)
  3. а б в Гамалія К. М. Монументи вічності: піраміди Давнього Єгипту // Вісник КНУКіМ. Збірник наукових праць. Серія: мистецтвознавство. — 2010, Вип. 23
  4. Сорокина Т. С. История медицины : Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений / Т. С. Сорокина. – 3-е изд. – М. : Академия, 2004. – 560 с