Пірин (гори)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Пірин
Pirin Balkan topo de.jpg

41°46′40″ пн. ш. 23°24′00″ сх. д. / 41.77777777780577395° пн. ш. 23.40000000002777724716906960° сх. д. / 41.77777777780577395; 23.40000000002777724716906960Координати: 41°46′40″ пн. ш. 23°24′00″ сх. д. / 41.77777777780577395° пн. ш. 23.40000000002777724716906960° сх. д. / 41.77777777780577395; 23.40000000002777724716906960
Країна Flag of Bulgaria.svg Болгарія
Тип гірський хребет
матеріал граніт, мармур
Висота 2914,3 м
Площа 2585 км²
Пірин. Карта розташування: Болгарія
Пірин
Пірин
Пірин (Болгарія)
CMNS: Пірин на Вікісховищі
Найвища гора Пірину — Віхрен (вид з півночі, з сідловини Премката)

Пірин — гірська система в Болгарії, є частиною Ріло-Родопського гірського масиву. Найвища гора Віхрен (2914 м). Стара римська назва масиву — Орбелус, тобто білосніжний. Традиційно вважається, що сучасна назва походить від слов'янського бога Перун (Перін), повелителя блискавок та грому. Проте наукові дослідження вказують, що назви Пірин й Перун збігаються випадково, а слово Пірин походить від тракійського «перінтос», що означає скеля.

Розташування, склад й границі[ред. | ред. код]

Пірин є другим за висотою гірським пасмом в Болгарії після Рили (2925 м), а серед європейських гір займає шосте місце. Пірин є порівняно невеликою гірською системою із площею 2585 км². Середня висота — 1033 метри. Пірин розташований в південнозахідній частині країни між долинами річок Струма и Места, між 41,2 и 41,9 градусами північної широти. На півночі границя з масивом Рила проходить по сідловині Предел (1142 м), а на півдні — по Парильській сідловині (1170 м), яка відділяє Пірин від гірського району Славянка. Відстань між цими двома точками з північного заходу на південний схід становить 60 км. На схід розташовані гори Родопи, а на захід — Влахіната, Малешевські й Огражданські гори.

З чисто наукової (географічної і геологічної) точки зору Пірин розділений на три частини — північний, середній та південний, неоднакові як за своєю висотою, так і різні за атракційною вагою.

  • Північний Пірин найвища і найбільша частина гір. Займає 74 % площі усієї гірської системи, і тягнеться на 42 км, від сідловини Предел на півночі до Тодорової галявини на півдні. Також найбільш відвідувана, через свій суто альпійський характер, велику кількість озер, а також розвинену мережу притулків. Тут розташована і найвища вершина Пірину — Віхрен.
  • Середній Пірин найменша за площею (7 %) і найкоротша за протяжністю (7 км) частина, простягається від Тодорової галявини до Попових ливад. Найвища вершина — Ореляк (2099 м). На ній встановлено телевізійну вежу.
  • Південний Пірин найнижча частина, займає 19 % площі і тягнеться на 19 км. Найвища точка — Свещнік (1975 м). Відвідується слабко, бо немає туристських притулків. Щільно вкритий широколистяними і хвойними лісами.

Геологія та рельєф[ред. | ред. код]

За геологічною структурою Пірин складається з гранітного ядра (загальною поверхнею 62 %) вкритого древніми метаморфічними породами. Сформувався в третинний період, чергуючи часи росту із відносно спокійними періодами. Заледеніння відбувалося на початку четвертинного періоду. Вважається, що було навіть два періоди заледеніння, під час яких нижня лінія льоду досягала 2,200-2,300 м. Ці заледеніння призвели до часткового руйнування гранітних піків і поступово сформували альпійські хребти, моренні поля та вертикальні стіни, що обриваються униз. Під час цього періоду гранітні піки зменшилися і поступилися теперешнім найвищим мармуровим пікам, завдяки особливостям льодової ерозії мармуру. В ложах льодовиків залишилися численні гірські озера.

Посилання[ред. | ред. код]