Перейти до вмісту

Пірникоза новозеландська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Пірникоза новозеландська

Охоронний статус

Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Пірникозоподібні (Podicipediformes)
Родина:Пірникозові (Podicipedidae)
Рід:Сивоголова пірникоза (Poliocephalus)
Вид:Пірникоза новозеландська
Біноміальна назва
Poliocephalus rufopectus
(Gray, 1843)
Посилання
Вікісховище:Poliocephalus rufopectus
Віківиди:Poliocephalus rufopectus
EOL:1049459
ITIS:562372
МСОП:22696592
NCBI:2497798
Fossilworks:372491

Пірникоза новозеландська[2] (Poliocephalus rufopectus) — вид водних птахів родини пірникозових (Podicipedidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік Нової Зеландії. Має досить великий, але фрагментарний ареал на Північному острові. Історично був поширеним на Південному острові. З невідомих причин з середини 19 століття південна популяція почала скорочуватися і останнє гніздування на Південному острові спостерігали у 1941 році. У 2012 році гніздову пару спостерігали неподалік міста Такаке (вперше за 70 років на Південному острові). Загальна чисельність виду становить близько 2000 птахів.[1]

Тіло завдовжки 29 см. Вага до 250 г. Спина та крила темно-коричневі. Голова чорна з дрібним сріблястим пір'ям. Нижня частина тіла та шия коричневі. Очі жовті. Дзьоб чорний.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Трапляється на відкритих водоймах: озерах, лиманах, річках з повільною течією. У гніздовий період трапляється парами, в інший — невеликими зграями. Живиться водними комахами та молюсками, рідше рибою та раками. Сезон розмноження триває з червня по березень. Гніздо облаштовує на острівці з очерету, який будує на мілководді. У кладці 2-3 яєць. Насиджують кладку обидва батьки по черзі. Інкубація триває 22-23 дні. Пташенята залишають гніздо через тиждень після народження, але батьки доглядають їх ще два місяці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 BirdLife International (2016). Poliocephalus rufopectus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 18 липня 2020
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]