Піроксмангіт
| Піроксмангіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Pxm[2] |
| Хімічна формула | MnSiO₃ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.DO.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | триклінна сингонія |
 Піроксмангіт у Вікісховищі | |
Піроксмангіт (англ. pyroxmangite; нім. Pyroxmangit m) — мінерал, силікат манґану і заліза ланцюжкової будови з групи піроксеноїдів.
Від назви мінералу піроксену і лат. «mangan» — манґан (W.E.Ford, W.M.Bradley, 1913).
Синоніми: родоніт залізистий, собраліт.
Загальний опис[ред. | ред. код]
- 1. За Є. Лазаренком: (Mn, Fe)7[Si7O21].
- 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): MnSiO3.
Склад у % (з родовища Іва, штат Південна Кароліна, США): MnO — 20,72; FeO — 28,30; SiO2 — 47,17; H2O — 0,37. Домішки: Al2O3 (2,50); CaO (1,85).
Сингонія триклінна. Пінакоїдальний вид. Утворює включення і зернисті агрегати.
Густина 3,5-3,8.
Твердість 6,0-6,5.
Колір бурий до жовтуватого. Відомий у метаморфізованих родовищах марганцю разом з манґанистим фаялітом, геденбергітом, діопсидом, ґранатом.
Знайдений в Тунаберґ і Лонґбан (Швеція); Айра (шт. Півд. Кароліна), США; Тагучі (Японія); Брокен-Гілл (Австралія); Приморському краї (Росія). Рідкісний.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Піроксмангіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Піроксмангіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
