Пірофіліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пірофіліт
Mineraly.sk - pyrofylit.jpg
Хімічна формула Al₂Si₄O₁₀(OH)₂
Ідентифікація
Колір білий з жовтуватим відтінком, блідо-зелений
Твердість за шкалою Мооса 1,5
Блиск скляний
Питома вага 2,72

Пірофілі́т (рос. пирофиллит, англ. pyrophyllite, нім. Pyrophyllit m) — мінерал класу силікатів шаруватої будови.

Від пір… і грецьк. «філлон» — лист (має властивість розщеплюватися на листочки при нагріванні). R.Hermann, 1829.

Син. — піроксит.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула: Al2[Si4O10] (OH)2. Al може частково заміщатися Mg, Fe. Звичайні домішки Са, Na, K, Ti. Містить (%): Al2O3 — 28,3; SiO2 — 66,7; H2O — 5,0.

Сингонія моноклінна.

Призматичний вид.

Утворює пластинчасті маси і пластинчасто-променисті суцільні скупчення.

Густина 2,72.

Твердість 1,5.

Колір білий з жовтуватим відтінком, блідо-зелений.

Жирний на дотик.

В шліфах безбарвний.

Блиск скляний.

Зустрічається як гідротермальний, низькотемпературний мінерал у деяких багатих на глинозем метаморфічних сланцях та екзогенних породах разом з кварцом, андалузитом, кіанітом, тальком, каолінітом.

Розповсюдження: Рудні гори (ФРН), Банська Штявніца (Словаччина), Секеримб (Румунія), Урал (РФ), шт. Півн. Кароліна (США).

В Україні[ред.ред. код]

В Україні є на Волині. Використовують як замінник тальку, для виготовлення вогнетривких матеріалів та ізоляторів, як наповнювач тощо.

Давньоукраїнські (X-XIV ст.) центри обробки пірофілітової сировини та виробничі майстерні знаходилися в Києві та Чернігові, а також поблизу сіл Нагоряни, Хлупляни, Прибитки, Городець, Покалів, Скребеличі, Норинськ, Коренівка, Велика Хайча, Коптівщина, Черевки, Рудня-Франківка та ін. Відомий[1] також середньовічний пірофілітовий промисел на Овруцькому кряжі.

Різновиди[ред.ред. код]

  • Пірофіліт листуватий (агрегати, які складаються з лускуватих індивідів),
  • Пірофіліт хромистий (відміна П., яка містить до 3 % Cr2O3).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Інформаційне агенство «УНІАН»: Унікальний кряж потерпає від ерозії

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]