Перейти до вмісту

Пісня любові (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Див. також: Пісня любові (Джорджо де Кіріко)
Пісня любові
фр. Un chant d'amour
Жанрмелодрама / фентезі
РежисерЖан Жене
ПродюсерНікос Папатакіс
СценаристЖан Жене
У головних
ролях		Андре Рейбаз
ОператориЖак Натто,
Жан Кокто (в титрах не зазначений)
КомпозиторGavin Bryarsd Редагувати інформацію у Вікіданих
МузикаГевіна Брайєрса[en] (1973)
КінокомпаніяArgos Films
Дистриб'юторConnoisseur Video
Тривалість26 хв.
Мовафранцузька (без діалогів)
КраїнаФранція Франція
Рік1950
IMDbID 0043084 Редагувати інформацію у Вікіданих
РейтингIMDb: 7.5/10 зірок

«Пісня любові» (фр. Un chant d'amour) — французька короткометражна гомоеротична мелодрама 1950 року, поставлена письменником, драматургом і режисером Жаном Жене за його власним сценарієм.

У березні 2016 року фільм увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[1][2].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія відбувається у французькій в'язниці. Охоронець-вуайєрист спостерігає за двома ув'язненими. Знаходячись в суміжних камерах і уявляючи собі один одного, вони займаються мастурбацією. Потім один з них починає фантазувати про щасливе спільне життя з другом на волі. Упродовж усього фільму кілька разів повторюється епізод, де один ув'язнений марно намагається передати іншому вінок з квітами. Наприкінці фільму тюремний охоронець, напевно з ревнощів, б'є одного з ув'язнених і примушує смоктати ствол пістолета.

У ролях

[ред. | ред. код]
Жава ···· рука, що передає букет
Андре Рейбаз ···· охоронець
Люсьєн Сенемо ···· молодий ув'язнений (в титрах не зазначений)
Коко Ле Мартиніке ···· другий ув'язнений (в титрах не зазначений)

Реліз

[ред. | ред. код]

Як квазі-порнографічний, в середині двадцятого століття фільм був доступним лише обмеженому колу глядачів, яким вдавалося його придбати через приватні канали.[3] Сам Жене захотів, щоб його короткометражку ніколи не побачив масовий глядач. Але Британський інститут кінематографії проігнорував волю режисера і випустив красиве DVD-видання фільму[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ) . 15.06.2016. Процитовано 16.03.2016.
  2. ↑ Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ) . 15.03.2016. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 16.03.2016.
  3. ↑ Джейн Джайлс: «Песнь любви» — фильм узник цензуры. Искусство кино. Архів оригіналу за 19.08.2012. Процитовано 3.04.2016.
  4. ↑ Un Chant d’amour. Архів оригіналу за 27.10.2012. Процитовано 3.04.2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Фільм «Пісня любові» на YouTube
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пісня_любові_(фільм)&oldid=44417420