Пісні Гіперіона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пісні Гіперіона
Оригінал Hyperion Cantos
Жанр роман
Автор Ден Сіммонс
Мова Англійська мова
Нагороди

«Пісні Гіперіона» (англ. Hyperion Cantos) — цикл науково-фантастичних творів Дена Сіммонса. До складу циклу входять чотири романи: «Гіперіон» (1989), «Падіння Гіперіона» (1990), «Ендіміон» (1996), «Сходження Ендіміона» (1997) та кілька оповідань. Назва дана за вигаданою епічною поемою «Пісні Гіперіона», написаною одним з персонажів.

«Пісні Гіперіона» — один із найвідоміших науково-фантастичних літературних циклів 80-90 років ХХ століття. Його події відбуваються у далекому майбутньому, де планета Земля була за загадкових обставин втрачена, що спонукало людство активно колонізувати космос. Цикл не обмежуються класичною космічною науковою фантастикою. У його книгах глибоко розглядаються питання релігії, війни, екології, літератури, зради та вірності, кохання, штучного інтелекту.

Найкращим твором з циклу більшість критиків визнають саме перший роман: «Гіперіон», який отримав у 1990 році декілька престижних премій як найкращий роман року.

На тетралогію значною мірою вплинув англійський поет XIX століття Джон Кітс, активно використовуються його цитати, багато власних назв та імен походить з його творчості або життєвого шляху.

Твори[ред.ред. код]

Романи[ред.ред. код]

  • «Гіперіон» (англ. Hyperion) (1989) — роман-обрамлення, що оповідає про подорож групи паломників до Гробниць Часу. Послані церквою на фоні кризи держави людства Гегемонії, ці паломники діляться одне з одним своїми історіями, так чи інакше пов'язаними з мешканцем Гробниць — Шрайком.
  • «Падіння Гіперіона» (англ. The Fall of Hyperion) (1990) — паломники досягають Гробниць Часу і розходяться в думках щодо Шрайка. Одні прагнуть знайти його, щоб попросити про допомогу, інші — знищити. Тим часом Гегемонія стоїть на порозі відкритого конфлікту зі штучними інтелектами, без яких її діяльність немислима, і «волоцюгами» — людьми з-за Гегемонії. Шрайк же сам знаходить мандрівників.
  • «Ендіміон» (англ. Endymion) (1996) — події відбуваються через 272 роки після попередньої книги, подаючись як спогади Рауля Ендіміона. Гегемонія пала, її планети розділені й відкинуті в розвитку назад, а величезну владу отримала церква. Трильйони людей «охрещені» імплантатами хрестоформами, які служать символами віри і дають змогу тілесно воскресати, маючи і маловідомі побічні функції. Тільки окремі планети відкидають «хрещення». Засудженого до смертної кари Рауля Ендіміона рятує поет Силен і доручає врятувати дівчинку Енею, яка має стати месією.
  • «Сходження Ендіміона» (англ. The Rise of Endymion) (1997) — після смерті Папи починається боротьба за владу в церкві. Енея, навчившись на знайденій Землі, стає месією, даючи «причастя», яке звільняє від хрестоформ. В протистоянні церкви та місії Енеї розкриваються таємниці Шрайка, минулого людства і його можливостей, будучи вільним.

Оповідання[ред.ред. код]

  • «Пригадане Сірі» (англ. Remembering Siri) (1983)
  • «Смерть Центавра» (англ. The Death of the Centaur) (1990)
  • «Сироти Спіралі» (англ. Orphans of the Helix) (1999)

Світ серії[ред.ред. код]

Події творів серії починаються в XXIX столітті, коли людство колонізувало близько 200 планет, об'єднаних у Всемережжя (англ. WorldWeb). Всі вони пов'язані між собою арками, які дозволяють миттєво телепортуватися від однієї до іншої. До активної колонізації людство підштовхнуло зникнення Землі в ході фізичного експерименту з чорною дірою, початого на території нинішньої України в 2238 році, що став відомим як Велика Помилка. Впродовж століття чорна діра, поміщена в ядро планети, руйнувала Землю. Розселення, назване Гіджрою, супроводжувалося відкриттям сотень придатних для життя планет, Нових Земель. Всередині утвореної держави Гегемонії з часом сформувалося Всемережжя. Декотрі колоністи, відомі як Вигнанці, зазнали змін своєї будови, породивши похідні від сучасних людей види, які зневажаються і переслідуються Гегемонією. Кожна з планет Мережі має телепортаційну арку, портал перекидача (англ. Farcaster portal). Крізь усі арки протікають води ріки Тетіс, таким чином символічно і буквально єднаючи їх у одну державу. Планети Всемережжя обслуговуються інфосферою (англ. datasphere) — системою напів-розумних комп'ютерів. Вони в свою чергу знаходяться під владою ШтІнів — штучних інтелектів (англ. Artificial Intelligence, AI), котрі містяться в ніким не баченому ТехноКорді (англ. TechnoCore). Вони здатні маніпулювати силами нематеріального простору Зв'якової Порожнечі (англ. The Void Which Binds), що дає змогу керувати простором і часом.

Романи «Ендіміон» і «Сходження Ендіміона» описують світ після падіння Гегемонії та Всемережжя. На її залишках сформувалася держава Пасема. Величезний вплив у ній має церква, очолювана Папою, яка надає всім жителям хрестоформи — синтетичні органи, які забезпечують безсмертя. Хрестоформа імплантується людям і з часом проростає тонкими нитками всередині всього тіла. В разі смерті навіть з крихітного фрагмента хрестоформи можна повністю відновити тіло і пам'ять людини. Повсюдне «хрещення» хрестоформою призвело до занепаду медицини — замість лікувати хворих стало ефективнішим вбивати їх і воскрешати цілком здоровими. Також надсвітлові польоти зробилися швидкими завдяки загибелі екіпажів при надвисоких перевантаженнях і наступному їх відродженні в кінцевих пунктах. Побічними ефектами є неможливість видалити хрестоформу, не вбивши носія, і поступова розумова деградація з кожним новим воскресінням. Для більшості є таємницею, що і телепортаційні арки і хрестоформи служать ШтІнам, які використовують мозки людей як свої співпроцесори, що приймають частину обчислень. Кінцевою ціллю ШтІнів є створити власного Бога з використанням Зв'язкової порожнечі.

Ключовою для серії є планета Гіперіон, оспівана земним письменником Мартіном Силеном, що знаходиться на краю відомих людству просторів і має численні таємниці. Саме там було знайдено перші хрестоформи. На Гіперіоні розташовані лібіринти Гробниць Часу (англ. Time Tombs), які, як вважається, створені людьми ще дальшого майбутнього, що постійно рухаються у зворотньому потоці часу — з майбутнього до минулого. Іноді знаходяться сміливці, які вирушають в паломництво до Гробниць знайти порятунок чи відповіді на свої питання. Біля гробниць зустрічається загадкова істота Шрайк (англ. Shrike), котра зазвичай жорстоко вбиває паломників, але поодиноких робить своїми обранцями і здатна видаляти хрестоформи.

Головні дійові особи[ред.ред. код]

  • Шрайк (в українському перекладі Ктир) — головний антигерой роману, людиноподібне чудовисько, що зустрічається біля Гробниць Часу. Це триметрова металева істота, вкрита лезами, яка миттєво переноситься в часі й просторі. Шрайк — бог Церкви Останьої Спокути, має інші назви: Аватара, Повелитель Болю. Для віруючих він ангел спокути, який прийшов з майбутнього, щоб покарати людство за його гріхи. Вигнанці ж вірять, що він посланий з майбутнього їхніми нащадками для порятунку людей від прихованої диктатури ТехноКорду. Кожен рік із Всемережжя до нього відправлялися паломництва. За легендою кожен з них розповідає Шрайку своє бажання і одне з них він виконує. Інших же Шрайк насаджує на Дерево Болю зі сталі та хрому, де вони висять, зазнаючи нестерпних мук. Крім того Шрайк єдиний, хто здатний на свій розсуд позбавити людину хрестоформи.
  • Консул — власне ім'я не фігурує в жодному романі «Пісень». Уродженець Мауї-Обітованної, онук Сірі та Мерріка, головного провідника повстання проти Гегемонії. Відомий дипломат, працював на Брешії, на Гіперіоні. Був послом Гегемонії до Вигнанців. Один з декількох тисяч людей, які мають власний космічний корабель.
  • Лінар Гойт — римо-католицький священик, носить на собі дві хрестоформи: свій та отця Поля Дюре.
  • Федман Кассад  — палестинець віку біля 40-а років, уродженець району Фарсида на Марсі. Полковник ВКС у відставці. «М'ясник Південної Брешії». Він вже зустрічався зі Шрайком до початку паломництва.
  • Ламія Браун  — приватний детектив. Прізвище її узято із життя Кітса, ім'я — з його творчості. Народилася на Лузусі. Її батько — відомий у минулому сенатор, який вчинив загадкове самогубство.
  • Хет Мастін — найзагадковіший серед усіх пілігримів. Він тамплієр, мешканець планети Гай Богів, капітан корабля-дерева «Іггдрасиль», на якому паломники прилетіли до системи Гіперіона.
  • Мартін Силен — відомий у минулому поет, автор багаточастинного бестселера «Вмируща Земля». Народився на Старій Землі незадовго до її саморуйнування. Ще один з паломників, який у минулому зустрічався зі Шрайком.
  • Сол Вайнтрауб — єврей, відомий у вузьких колах вчений-етик. На Гіперіон його змусила поїхати загадкова хвороба його доньки Рахілі. Так звана «хвороба Мерліна» змушує рости дівчинку в зворотному напрямку, тобто не старіти, а молодіти.
  • Отець Пол Дюре — священик, головною метою свого життя бачить відновлення католицької церкви. Під час перебування на Гіперіоні зустрів загадкових людей, які за допомогою паразита-хрестоформи здобули безсмерття, але при цьому дуже деградували. Крім втрати вторинних статевих ознак, вони не відзначалися інтелектом і насильно дали хрестоформу Дюре. Щоб не перетворитися на одного із них під впливом загадкового паразита, він добровільно розіп'яв себе на дереві Тесли.

Переклади українською[ред.ред. код]

  • Ден Сіммонс. Гіперіон. Переклад з англійської (також переднє слово, примікти): Богдан Стасюк; ілюстрації: Олег Кіналь. Тернопіль: "НК-Богдан". 2016. 448 стор. іл. (Серія «Чумацький шлях»). ISBN 978-966-10-4643-5
    • (альтернативна серія) * Ден Сіммонс. Гіперіон. Переклад з англійської: Богдан Стасюк. Тернопіль: "НК-Богдан". 2016. 608 стор. (Серія «Горизонти фантастики»). ISBN 978-966-10-4678-7
    • (альтернативна серія) * Ден Сіммонс. Гіперіон. Переклад з англійської: Богдан Стасюк. Тернопіль: "НК-Богдан". 2016. 608 стор. (Серія «Горизонти фантастики» (диван)). ISBN 978-966-10-4679-4 (книга меншого формату, з інакшою обкладинкою і без ілюстрацій)

Посилання[ред.ред. код]