Піта жовтоброва
| ?Піта жовтоброва | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Пітові (Pittidae) |
| Рід: | Піта (Pitta) |
| Вид: | Піта жовтоброва |
| Біноміальна назва | |
| Pitta elegans Temminck, 1836 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pitta elegans |
 Віківиди: | Pitta elegans |
 EOL: | 919384 |
 ITIS: | 562227 |
 МСОП: | 216710532 |
 NCBI: | 397311 |
Піта жовтоброва[2] (Pitta elegans) — вид горобцеподібних птахів родини пітових (Pittidae).
Вид поширений на сході Індонезії. Середовище його проживання представлене ділянками лісу з густим підліском.
Дрібний птах, завдовжки до 19 см, вагою 47—77 г. Це птахи з округлим тілом, масивною статурою, короткими крилами й хвостом, міцними ногами, великою головою з товстим дзьобом. Спина зелена. Крила теж зелені з синьо-бірюзовою смужкою. Обличчя, потилиця, підборіддя, лоб і верхівка чорні. Світло-сіра брова проходить від основи дзьоба до потилиці. Груди і живіт ліщиново-помаранчеві, а горло жовтувате. Хвіст у верхній частині синюватий і червоно-помаранчевий знизу, як і гузка. Дзьоб чорнуватий, очі карі, ноги тілесного кольору.
Харчується равликами, хробаками, комахами та іншими безхребетними, яких знаходить на землі в густому підліску.
- Pitta elegans elegans, номінальний підвид, широко розповсюджений на островах Семау, Роті, Тимор та Кісар, а також на Молукських островах (Сангіхе, Тернате, Банггай, Сула, Буру, Боано та Серам);
- Pitta elegans hutzi Meise, 1942, ендемік острова Нуса-Пеніда;
- Pitta elegans maria Hartert, 1896, ендемік острова Сумба;
- Pitta elegans vigorsii Gould, 1838 на півдні Молуккських островів;
- Pitta elegans virginalis Hartert, 1896 острови Танахджампеа, Калао та Калаотоа (між Сулавесі та Флорес).
- ↑ BirdLife International (2018). Pitta elegans: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 2 червня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |