Піта лазурова
| ?Піта лазурова | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Пітові (Pittidae) |
| Рід: | Піта (Pitta) |
| Вид: | Піта лазурова |
| Біноміальна назва | |
| Pitta steerii (Sharpe, 1876) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pitta steerii |
 Віківиди: | Pitta steerii |
 EOL: | 919480 |
 ITIS: | 562246 |
 МСОП: | 22698644 |
 NCBI: | 397300 |
Піта лазурова[2] (Pitta steerii) — вид горобцеподібних птахів родини пітових (Pittidae).
Вид названо на честь американського орнітолога Джозеф Біла Стіра (1842-1940).
Ендемік Філіппін. Поширений на островах Самар, Лейте, Бохоль та Мінданао. Історичні дані свідчать про те, що вид завжди був досить рідкісним, але з 1980 року він був зафіксований лише на трьох місцях — національному парку Раджа-Сікатуна на Бохолі, в околицях міста Бісліг і на півострові Замбоанга на Мінданао. Його поточний статус на Самарі та Лейте, де він востаннє реєструвався у 1969 та 1964 роках, невідомий.
Дрібний птах, завдовжки 18-19,5 см. У нього міцне тіло з короткими крилами і хвостами, міцними ногами, видовженими головою та дзьобом. Голова чорного кольору. Горло біле. Спина, крила і хвіст зелені, з маховими та кодіоном синього кольору. Груди і стегна теж синього кольору. Живіт чорний, а низ живота і під хвостом темно-червоного кольору. Дзьоб чорнуватий, ноги тілесно-чорного кольору, а очі карі.
Харчується равликами, хробаками, комахами та іншими безхребетними, яких знаходить на землі в густому підліску.
Виділяють два підвиди:
- Pitta steerii steerii, номінальний підвид, ендемік Мінданао;
- Pitta steerii coelestis Parkes, 1971, поширенийна островах Самар, Лейте і Бохоль.
- ↑ BirdLife International (2016). Pitta steerii: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 6 червня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |