Пітерлоо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 53°28′40″ пн. ш. 2°14′52″ зх. д. / 53.47778° пн. ш. 2.24778° зх. д. / 53.47778; -2.24778 Пітерлоо (англ. Peterloo Massacre) або Манчестерська бійня (англ. Manchester Massacre) — сутичка цивільних осіб і оратора Гента з поліцією та гусарами[1] після мітингу, на якому було висунуто вимоги надання загального виборчого права[2]. Ці події відбулись 16 серпня 1819 року[3]. В результаті сутичок за різними оцінками загинуло від 11[1] до 15 чоловік та поранено від 400 до 700 чоловік. Сутички стались на площі святого Петра у Манчестері, Англія.

Історія

[ред. | ред. код]
Манчестерська бійня на картині Річарда Карлайла

Фабриканти сподівались на пожвавлення торгівлі і виготовили занадто багато товарів. Врешті-решт, ринки було перенасичено й відбулась промислова депресія. Джон Россель, який спирався на партію вігів, виступав за помірковані реформи, його опоненти, радикали, відстоювали іншу точку зору: введення загального виборчого права. У підсумку 16 серпня в Манчестері відбувся грандіозний за своїми масштабам мітинг. Влада мала бажання заарештувати оратора Гента; спочатку для цього вони використовували місцеву кінну міліцію, а потім звернулись до гусарів, які зрештою відкинули великий натовп людей. Втрати — кілька вбитих і багато поранених. Згодом усюди почали висловлюватись протести проти так званої «Манчестерської бійні»; більш за все виступів було у Йоркширі; там аристократи-ліберали ставали на захист низів населення[4].

Коли парламент розпочав обговорення біллю «про шість постанов», віг Тірні вигукнув: «Уряд тільки й думає про те, як би застосувати грубу силу. Він не бажає угод, жодного примирення. Тут панує тільки сила й нічого окрім сили!». Головні дії репресивного законопроєкту полягали у домашніх обшуках з метою знайти заховану зброю, арешті заколотників; у разі ж повторення подібного, авторів засилали; також законопроєкт обмежив права зібрань, почав поширювати на брошури гербові збори; до цього до збору відносились тільки газети. Джордж Каннінг, який у ті часи поклав початок своїй еволюції лібералізму, так висловився про новий законопроєкт: «Сумно бачити, як до вже існуючих обмежувальних законів додаються ще нові». Попри те, що була опозиція, білль пройшов.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Історія. Новий світ. 1800—1950. Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 4 січня 2012.
  2. 16 серпня — Історичний календар. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 4 січня 2012.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 4 січня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ІСТОРІЯ XIX СТОЛІТТЯ — Ернест Лавісс, Альфред Рамбо

Посилання

[ред. | ред. код]