Пітер Меркус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пітер Меркус
нід. Pieter Merkus
Пітер Меркус
Портрет Пітера Меркуса. Автор Ян Віллем Пінеман. Амстердам, Державний музей
Прапор
43-й Генерал-губернатор Голландської Ост-Індії
1841 — 1844
Монарх: Віллем II
Попередник: Карел Сірардус ван Гогендорп (в. о.)
Наступник: Ян Корнеліс Рейнст (в. о.)
 
Народження: 18 березня 1787(1787-03-18)
Нарден, Голландська республіка
Смерть: 2 серпня 1844(1844-08-02) (57 років)
Сурабая, Голландська Ост-Індія
Країна: Нідерланди

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Пітер Меркус (нід. Pieter Merkus; 18 березня 1787 — 2 серпня 1844) — сорок третій генерал-губернатор Голландської Ост-Індії.[1][2]

Сім'я[ред. | ред. код]

Пітер Меркус був сином пастора Жана Гаспара Меркуса († 1813 р.) і Жанни Мушон († 1828 р.). Він одружився на Вільгельміні Нікласіні Кранссен (1805-1848) в Батавії в 1830 році. Від цього шлюбу народились п'ятеро синів і чотири дочки. Також мав позашлюбну дочку.

Біографія[ред. | ред. код]

Пітер Меркус вивчав право в Лейденському університеті. В 1808 році отримав докторський ступінь. В 1816 році вступив на державну службу і переїхав до Батавії. В 1822 році став губернатором Молуккських островів

Він намагався покращити становище населення, виступав за вільну торгівлю, боровся проти піратства, в 1828 році спонсорував експедицію до Нової Гвінеї.

В 1826 році Меркус став президентом Верховногу Суду Голландської Ост-Індії. В 1829 році вступив в Раду Індій. Виконував обов'язки генерал-губернатора з 1840 року. В 1843 році був офіційно затверджений на посаді. Помер 2 серпня 1844 під час подорожі до Сурабаї.

Пітер Меркус був президентом Королівського Батавського товариства мистецтв і наук. 15 жовтня 1842 року був зареєстрований в Леопольдинській академії під номером 1505.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mr. P. (Pieter) Merkus, Parlement & Politiek.
  2. Accounts and papers, Volume 21; Volume 26 by Great Britain House of Commons pages 71, 72

Джерела[ред. | ред. код]

Biografie in NNBW

  • Dissertatio juridica inauguralis De legatis poenae nomine relictis. Lugduni Batavorum 1808 (Digitalisat)