Пітер Гофт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пітер Гофт
нід. Pieter Corneliszoon Hooft
PCHooft.jpg
Пітер Гофт
Ім'я при народженні Pieter Corneliszoon Hooft
Народився 16 березня 1681(1681-03-16)
Амстердам, Північна Голландія, Нідерланди
Помер 21 травня 1647(1647-05-21)
Гаага
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Національність нідерландець
Діяльність поет, драматург, історик
Мова творів нідерландська
Жанр драми, вірші, історичний трактат
Родичі Louis De Geer[d]
У шлюбі з Christina van Erp[d][1] і Eleonore Hellemans[d][1]

Пітер Гофт у Вікісховищі?
S:  Роботи у  Вікіджерелах


Пітер Гофт( нід. Pieter Corneliszoon Hooft, 16 березня, 1581, Амстердам - 21 травня, 1647, Гаага ) - голландський історик, драматург і поет першої половини 17 століття.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з родини заможного амстердамського купця. Батько, Корнеліс Гофт, посідав важливі адміністративні посади в місті, був і мером міста.

В 17-річному віці батько узяв здібного сина з собою у подорож до Італії через Францію. Корнеліс Гофт призначав сина до комерційної кар'єри. Артистична натура сина, навпаки, мала хист до літератури і образотворчих мистецтв. Він був в повному захопленні від мистецьких скарбів, які накопичили італійці впрожовж декількох століть безперервного культурного розвитку. Серед міст, де жили старший і молодший Гофти - Венеція і Флоренція.

Після повернення з Італії, продовжив навчання в Лейденському університеті. Спрямував власну діяльність на літературу. Перекладав на нідерландську твори античних письменників, серед яких - Плавт, Тацит, а також італійця Петрарки. В роки життя в Амстердамі був членом одної з місцевих камери риторів разом з іншими літераторами, акторами і художниками.

Замок Мюйдерслот на схід від Амстердама.

Отримав адміністративну посаду в провінції Мюйдер. Відбув по місцю служби, резіденцією якої був замок Мюйдерслот на схід від Амстердама. Перебування в замку використав для літературної творчості. Писав сонети, поєднуючи зразки сонетів Петрарки з пісенними нідерландськими мотивами. Найбільш відома книга - «Емблеми кохання», що оприлюднена 1611 року. Став автором декількох історичних драм і п'єс для камери риторів з міфологічними сюжетами ( «Граніда», «Ахілл и Поліксена» ).

1628 року розпочав роботу щодо історичних подій Восьмидесятирічної війни. Було надруковано двадцять сім глав, сім з яких - по смерти письменника. Це епічне оповідання охопило период від 1555 ( з року зречення престолу імператором Карлом V ) до убивства Вильгельма I Оранського, що відбулося 1584 року. Зразком для власного твору слугував відповідний твір Тацита. Пафосний стиль, використаний Гофтом, важкий для розуміння. Створено сучасні голландські адаптації для легкочитності його текстів. Став засновником національної голландської так званої серйозної літератури на кшталт відповідних зразків у Франції чи Італії.

Родина[ред. | ред. код]

Пітер Гофт був двічі одружений. Ще 1610 року він узяв шлюб з Кристиною ван Ерп. Перша дружина померла у віці 32 роки в 1624 р. В родині було п'ятеро дітей. Три роки по смерти першої ждружини Пітер Гофт узяв шлюб вдруге в 1627 році з Леонорою Геллеманс (1595-1661), яка пережила чоловіка.

Джерела[ред. | ред. код]

Colinet.jpg
  • Gedichten van P. C. Hooft, 2 druk, uitgegeven door F. A. Stoett, Amst., 1899.
  • Hooft’s Brieven, uitg. door J. van Vloten, Leiden, 1855.
  • Breen J. C., P. C. Hooft als schrijver der Nederlandsche Historiën, Amst., 1894.
  • Prinsen J., P. C. Hooft, Amst., 1922.
  • de Haan J. C., Studiën over de Romeinsche elementen in Hooft’s niet-dramatische poëzie, Santpoort, 1923.

В русском переводе:

  • [Стихотворения / Перевод с нидерл. Н. Голя, А. Орлова, В. Топорова, Д. Шнеерсона] // Из поэзии Нидерландов XVII века / Сост. Е. Витковского; вступ. статья, справки об авторах и примеч. И. Братуся. — Л.: Худ. лит., 1983. С. 62—78.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пітер Гофт

Див. також[ред. | ред. код]

  • а б https://de.wikisource.org/wiki/ADB:Hooft,_Pieter
  • data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.