Пітіузькі острови
Пітіузькі острови | |
---|---|
![]() | |
Географія | |
38°42′ пн. ш. 1°27′ сх. д. / 38.7° пн. ш. 1.45° сх. д. | |
Акваторія | Середземне море ![]() |
Група островів | Балеарські острови ![]() |
Площа | 655,8 км² ![]() |
Берегова лінія | 3 км ![]() |
Найвища точка | 476 м ![]() |
Країна | |
![]() ![]() | |
Адм. одиниця | Балеарські острови[d] ![]() |
Населення | |
![]() |
Пітіу́зькі острови́[джерело?] (ісп. Islas Pitiusas або Las Pitiusas, кат. Illes Pitiüses) знаходяться в Середземному морі. Складаються з двох островів: Ібіці і Форментери, і численних острівців (Еспальмадор, Еспарделль тощо).
Назва «Пітіузькі» була прокоментована Плінієм Старшим присутністю безлічі сосен на двох островах (грец. pitys — сосна). На відміну від сьогодення, греки і римляни добре відрізняли Пітіузькі острови від решти Балеарських островів, які тоді називалися Ґімнезійськими і в які включали лише Мальорку та Менорку.
Острови характеризуються присутністю видів і підвидів ссавців та ендемічних плазунів, які здебільшого мають більший розмір, ніж їхні родичі з європейського континенту. Більшість автохтонної фауни і флори потерпає від урбанізації та появи інтродукованих видів, особливо на Ібіці.