Піца Челентано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Pch

«Пі́ца Челента́но» (Pizza Celentano, ТОВ «Fast Food Systems») — всеукраїнська мережа ресторанів швидкого обслуговування, об'єднаних однією концепцією та ціновою політикою.

Історія[ред.ред. код]

У серпні 1998 року було відкрито перший ресторан швидкого обслуговування торгової марки «Піца Челентано» у Львові. Піцерія мала характерний інтер'єр, систему обслуговування, оригінальну рецептуру.

У 1999 році, після відкриття у Львові другої піцерії, з'явились два заклади-франчайзи: в Києві і Хмельницькому. У цей час в Україні працює більше 150 ресторанів під торговою маркою «Піца Челентано». 100-й ресторан мережі був відкритий у Києві, на вулиці Михайла Коцюбинського в липні 2007 року.

EgoЇсти[ред.ред. код]

Карта

У грудні 2006 року у всіх регіонах України стартувала програма лояльності EgoЇсти. Це клуб лояльних клієнтів в рамках якого клієнти отримують накопичувальні знижки, користуються привілеями, які надають партнери і організатори програми.

Клуб EgoЇсти об'єднує ресторани швидкого обслуговування «Піца Челентано», «Картопляна Хата», «Кафе Пункт», та демократичні ресторани японської кухні «Япі».

Цікаві факти[ред.ред. код]

Назва «Піца Челентано», зумовлена ім'ям знаменитого італійського співака та актора — Адріано Челентано. Челентано неодноразово виявляв невдоволення використанням свого імені в комерційних цілях, в тому числі і цією мережею ресторанів. Коли мережа «Піца Челентано» почала відкривати свої заклади в Молдові — Челентано подав на цей бренд в суд за використання свого прізвища, проте програв. Ім'я «Адріано» власники піцерії намагаються не згадувати, оскільки у італійського співака є власні зареєстровані товарні знаки — «Clan Celentano» і «Adriano Celentano».[1]

Рекламні кампанії[ред.ред. код]

Кур'єри у вільний від замовлень час займаються фарбуванням на тротуарах оголошень за допомогою трафаретів та білої фарби.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Адриано Челентано против «Pizza Celentano». obozrenie.md. 26 серпня 2011. Процитовано 28 лютого 2015.  (рос.)

Посилання[ред.ред. код]