Піщана (річка, Крим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піщана
45°07′30″ пн. ш. 35°31′39″ сх. д. / 45.125000000028° пн. ш. 35.52750000002777853° сх. д. / 45.125000000028; 35.52750000002777853
Витік Батальне
• координати 45°10′55″ пн. ш. 35°37′19″ сх. д. / 45.18194° пн. ш. 35.62194° сх. д. / 45.18194; 35.62194
висота, м 51
Гирло Феодосійська затока
• координати 45°07′30″ пн. ш. 35°31′42″ сх. д. / 45.125250° пн. ш. 35.528417° сх. д. / 45.125250; 35.528417
висота, м 0
Басейн Чорне море
Країни: Україна Україна
Регіон Автономна республіка Крим
Район Ленінський район
Довжина 12 км
Площа басейну: 37,6 км²
Мапа

Піщана балка — маловодна балка на Ак-Монайському перешийку, довжиною 12 км, з площею водозбірного басейну 37,6 км². Відноситься до групи річок північно-східного схилу Кримських гір[1]. Витік річки знаходиться на південних схилах Парпацького хребта[2], на південь від села Батальне, тече, звиваючись, в загальному напрямку на південний захід, впадає в Феодосійську затоку Чорного моря за 3 кілометри на схід від смт. Приморський[3]. Балка проходить по широкій синкліналі, яка розділяє Вулканівську антикліналь на сході, від Владиславівської на заході[4]. У Піщаної 5 безіменних приток[1] та 2 ставки у руслі[5]. У нижній течії, з 1946 року до 2001 року, діяв 31-й випробувальний центр (1-й Полігон випробувань ракетного, зенітного і комплексів спеціального озброєння ВМС), який після окупації використовують війська Військово-морського флоту Російської Федерації[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б A.A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A.A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 15. — 114 с. — 500 экз. — ISBN 966-7711-26-9.
  2. Август Николаевич Олиферов, Зинаида Владимировна Тимченко. Реки Северо-восточных склонов Крымских гор // Реки и Озера Крыма. // — Симферополь: Доля, 2005. — ISBN 966-8584-74-0.
  3. Керченский полуостров. Географический словарь // Научный сборник Керченского заповедника. Выпуск 4. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2014. — С. 443—586. — 640 с. — 300 экз. — ISBN 978-966-648-378-5.
  4. Муратов М. В. Тектоника Керченского полуострова // Руководство по учебной геологической практике в Крыму. Том II. Геология Крымского полуострова. // — Москва: Недра, 1973. — Т. 2. — 192 с.
  5. Карта Крыма с названиями исчезнувших и переименованных городов и поселков. // Etomesto.ru (2009).
  6. 1-й Полигон испытаний ракетного, зенитного и комплексов специального вооружения ВМФ 31-й НИЦ МО РФ (2343084).