П'єтро Бембо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
П'єтро Бембо
П'єтро Бембо
Портрет П'єтро Бембо руки Тіціана
 
Народження: 20 травня 1470(1470-05-20)
Смерть: 18 січня 1547(1547-01-18) (76 років)
{{{місце смерті}}}
Проголошений: 20 грудня 1538
Папою: Павло ІІІ

П'є́тро Бе́мбо (італ. Pietro Bembo, 20 травня 1470, Венеція — 18 січня 1547, Рим) — італіський гуманіст, поет, літературний теоретик, кардинал. Бембо мав великий вплив на формування італійської мови, особливу увагу приділяючи тосканському діалекту, як основі літературної мови. Своїми творами відновив інтерес до творчості Петрарки у 16 столітті, поклавши початок поезії петраркізму.[2]

Твори[ред.ред. код]

  • Terze Rime (збірка віршів, 1502)
  • Азоланські бесіди (Gli Asolani, 1505)
  • Роздуми в прозі про народну мову (Prose nelle quali si ragiona della volgar lingua, 1525, трактат)
  • Рими (Rime, 1530)
  • Carmina (збірка віршів, 1533)
  • Історія Венеції (Rerum veneticarum libri XII, 1551)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Італія Це незавершена стаття про особу Італії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.