П'єр де ля Рю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
П'єр де ля Рю
Pierre de la Rue.jpg
Основна інформація
Дата народження 1460[1][2]
Місце народження Турне, Arrondissement of Tournai[d], Ено, Валлонія, Бельгія
Дата смерті 30 листопада 1518
Місце смерті Кортрейк
Країна Бельгія
Професія композитор
commons: Файли у Вікісховищі

П'єр де ля Рю (фр. Pierre de la Rue, бл. 1452, Турне20 листопада 1518, Кортрейк) — франко-фламандський композитор, зазвичай вважається представником третьої нідерландської школи поліфоністів.

Народився у Турне (нині - Бельгія). У 1469—1492 роках півчий у різних великих церквах Європи: в Брюсселі, Генті, Кельні, Хертогенбосі. У 1492—1516 роках півчий, потім композитор при бургундському дворі Габсбургів, у складі придворного супроводу двічі (у 1501—1503 і в 1506) їздив до Іспанії. Завдяки зв'язкам композитора з багатим габсбурзьким двором рукописи П'єра де ля Рю були виконані розкішно і добре збереглися до наших днів.

Основна частина творчої спадщини П'єра де ла Рю — церковна музика: меси (збереглося більше 30), найвідоміші 6-голосна «Ave sanctissima Maria», в якій широко застосовується техніка канону, 5-голосний реквієм, магніфікати (цикл із 8 магніфікати по 8 церковним тонам, можливо, перший такий цикл в історії музики), мотети. Серед мотетів (23) виділяється 6 п'єс на текст «Salve regina». Знаменитий мотет «Absalon fili mi», що раніше приписували Жоскену, нині вважається належним П'єру де ля Рю[3]. Автор більше 20 світських багатоголосих п'єс (у тому числі шансони і рондо). Велика кількість світських п'єс, у тому числі на поетичні тексти Маргарити Австрійської, можливо також належать П'єру де ля Рю, проте традиція зберегла їх анонімно[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Record #122783166 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  3. Rifkin J. Problems of authorship in Josquin: some impolitic observations with a postscript on Absalon fili mi // Proceedings of the International Josquin Symposium, Utrecht 1986, ed. by Willem Elders. Utrecht 1986, pp.45-52.
  4. Детальний перелік творів у статті «La Rue» в енциклопедії The New Grove Dictionary of Music and Musicians (2001).

Література[ред.ред. код]

  • Feininger L.K.J. Die Frühgeschichte des Kanons bis Josquin des Prez (um 1500). Emsdetten, 1937.
  • Davison N. The Motets of Pierre de la Rue // Musical Quarterly xlviii (1962), pp. 19–35.
  • Picker M. The Chanson Albums of Marguerite of Austria. Berkeley, 1965
  • Bernstein L.F. Chansons attributed to both Josquin des Prez and Pierre de la Rue: a problem in establishing authenticity’ // Proceedings of the International Josquin Symposium, Utrecht 1986, ed. by Willem Elders. Utrecht 1986, pp. 125–52.
  • Meconi H. Pierre de la Rue and musical life at the Habsburg-Burgundian court. Oxford, New York: Oxford University Press, 2003.

Посилання[ред.ред. код]