П-18 (радіолокаційна станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П-18 1РЛ131 «Терек» в Німеччині, 1998 рік

П-18 «Терек» (індекс ГРАУ — 1РЛ131, за кодифікацією НАТО — Spoon Rest D) — мобільна двокоординатна радіолокаційна станція кругового огляду метрового діапазону хвиль.

Створена в Радянському Союзі в 1970-ті роки.

Модифікації[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

П-18 «Малахіт» на виставці «Зброя та безпека», 2016 р.

П-18 «Малахіт» — наземна рухома завадозахищена радіолокаційна станція з висвітленням повітряної та надводної обстановки з цифровою обробкою та автоматичною передачею інформації. П-18 «Малахіт» призначена для автоматичного виявлення радіолокаційних цілей на фоні дії активних та пасивних завад природного та штучного походження, визначення координат (азимуту, дальності, радіальної швидкості), автоматичної зав'язки і супроводження траєкторій цілей та видачі їх координат і трас споживачам[1].

Пересувні радари «Малахіт» являють собою модернізовану версію радара П-18МУ «Терек», яка була прийнята на озброєння Радянської армії ще у 1971 році. У модернізованому варіанті застосована компенсація активних перешкод, цифрова обробка сигналів, вимірювання швидкості руху повітряних цілей, а також їх автоматичний пошук і супровід.

«Малахіт» здатний також в автоматичному режимі передавати дані про виявлені повітряні цілі.

Радіолокаційна станція розміщується на шасі КрАЗ і одному вантажному причепі (для порівняння, П-18МУ базується на двох автомобілях Урал-375 або Урал-4320 і двох причепах). Радар може виявляти цілі, що рухаються зі швидкістю до 1000 м/с і супроводжувати до 256 з них. Виробником нової РЛС є компанія «Укрспецтехніка».

Для заміни застарілих і енергоємних радарів радянського виробництва міністерство оборони України прийняло на озброєння (до парку ВПС країни) нові радіолокаційні станції «Малахіт» у січні 2012 року. Відповідний наказ підписав міністр оборони Михайло Єжель.

У 2015 році було розпочато, а в 2018 вже була майже завершено розробку антени швидкого розгортання для РЛС «Малахіт»[2].

Оновлена антена була представлена на XV виставці «Зброя та Безпека 2018»[3].

Оператори[ред. | ред. код]

  •  Україна
    • Збройні Сили України мають на озброєнні 3-координатну модифікацію П-18: РЛС «Малахіт». У липні 2018 року повідомлялося про передачу станції до ЗСУ.[4][5] Глава правління ХК «Укрспецтехніка» Віра Кошова у липні 2019 року повідомила, що з початку війни до Збройних сил України було поставлено близько 50 таких станцій.[6][7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На озброєння Збройних Сил України прийнято радіолокаційну станцію П-18 "Малахіт". Український мілітарний портал . Архів оригіналу за 29 січень 2012. Процитовано Квітень 19, 2011. 
  2. ХК «Укрспецтехніка» розробила антену швидкого розгортання для РЛС «Малахіт». Ukrainian Military Pages. 2018-05-07. 
  3. «ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА-2019». БЫСТРОРАЗВОРАЧИВАЕМАЯ АНТЕННА ДЛЯ РЛС «МАЛАХИТ» ОТ ХК «УКРСПЕЦТЕХНИКА». Оборонно-промисловий кур'єр. 2018-10-10. 
  4. ЗСУ отримали РЛС «Малахіт» від «Укрспецтехніки». Ukrainian Military Pages. 2018-07-09. 
  5. ЗСУ отримали грозу для російських безпілотників: усі характеристики. Розслідування (uk). Процитовано 2019-07-31. 
  6. ЗА 5 РОКІВ «УКРСПЕЦТЕХНІКА» ПОСТАВИЛА НА ПОТРЕБИ ЗСУ 50 РЛС «МАЛАХІТ». defence-ua.com. Процитовано 2019-07-26. 
  7. Понад півсотні РЛС «Малахіт» надійшло до ЗСУ після 2014-го року. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2019-07-31. Процитовано 31 липня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]