РШГ-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
6Г29 РШГ-1 «Таволга-1»
RShG-1 grenade launcher at Interpolitex-2016 01.jpg
Тип: реактивна штурмова граната
Походження: Росія Росія
Історія служби
Термін використання 2000-досі
Використання у Росія Росія
Війни Російсько-український військовий конфлікт 2014 року
Історія виробництва:
Конструктор НВО «Базальт»
Виробник НВО «Базальт»
Характеристики
Маса ~ 8.0 кг
Довжина ~ 1135 мм
Калібр 105 мм
Дульна швидкість 120 м/с
Прицільна дальність 150 м
Вибухова речовина 1.9 кг паливної суміші
Потужність вибуху 8 кг тротилового еквіваленту

РШГ-1 «Таволга-1» (рос. реактивная штурмовая граната, індекс ГРАУ — 6Г29) — реактивна штурмова граната, розроблена НВО «Базальт» на основі реактивної протитанкової гранати РПГ-27 «Таволга», і уніфікована з нею по пусковому приладу і ракетному двигуну. Основна відмінність між РШГ-1 і РПГ-27 — термобарична бойова частина ракети РШГ-1, призначена для боротьби з легкоброньованою технікою, укріпленнями та піхотою противника.

Опис[ред. | ред. код]

По механізму впливу на ціль (вибуховою хвилею і термічним ефектом від підриву розпорошеної в повітрі хмари паливної суміші) дана граната аналогічна реактивному піхотному вогнемету РПО-А «Джміль», однак в силу іншої класифікації («граната» а не «вогнемет») РШГ-1 надходить на озброєння звичайних піхотних підрозділів, а не вогнеметних частин хімічних військ РФ. РШГ-1 стоїть на озброєнні Російської армії з 2000 року, пропонується на експорт.

Реактивна штурмова граната РШГ-1 являє собою реактивний снаряд з термобаричною бойовою частиною калібром 105 мм (також має назву «боєприпас об'ємного вибуху») і пороховим реактивним двигуном, що повністю відпрацьовує в стволі одноразового пускового пристрою. Бойова частина РШГ-1 містить близько 1.9 кг паливної суміші, що при підриві паливо-повітряної хмари дає фугасний ефект, аналогічний підриву 5-6 кг тротилу.

Стабілізація гранати на траєкторії здійснюється за допомогою складаних стабілізаторів і наданого ними гранаті осьового обертання.

Пусковий пристрій представляє з себе трубу-моноблок зі склопластику. Швидкість вильоту гранати з пускового пристрою — близько 120 м/с. З торців пусковий пристрій закритий гумовими кришками, що руйнуються при пострілі. Для приведення в бойове положення слід витягнути запобіжну чеку і прицільні пристосування приводяться в бойове положення, при цьому зводиться ударно-спусковий механізм, і можна провести запуск гранати натисканням на спусковий важіль. При необхідності переведення гранати назад в похідне положення ударно-спусковий механізм знімається з бойового взводу при опусканні цілика прицілу в горизонтальне положення і фіксації його чекою. При пострілі позаду пускового пристрою утворюється небезпечна зона глибиною до 30 метрів і з розмахом 90 градусів.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

В серпні 2014 року у звільнених від російських терористів населених пунктах Гірське (Луганська область) та Вуглегірськ (Донецька область) було виявлено чимало російської зброї та набоїв до неї. Серед іншого, бійці Національної гвардії виявили реактивні штурмові гранати РШГ-1, виготовлені у 2013 році, 82-мм саморобний міномет, ПЗРК «Ігла», РПГ-26, снайперську гвинтівку Драгунова та карабін типу Браунінг (Browning BAR)[1][2] (ймовірно FN FNAR). Використана РШГ-1, привезена з Донбасу, була виставлена у «Музеї Новоросії» в Санкт-Петербурзі та підписана як РПО-А «Джміль».[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]