Рабство в США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анімація демонструє коли і які території та штати Сполучених Штатів забороняли або дозволяли рабство, 1789–1861
Чорношкірий раб, після покарання ударами батога. Луїзіана, 1863

Рабство в США — система рабовласництва та використання праці рабів, що існувала в США в 16191865 роках. Більшість рабів були африканцями, насильно вивезеними з місць проживання, і їхніми нащадками.

Вперше африканські невільники були завезені в британську Вірджинію англійськими колоністами в 1619 р. Станом на 1860 рік, з 12-мільйонного населення 15 американських штатів, де зберігалося рабство, 4 мільйони були рабами[1]. З 1,5 млн сімей, що жили в цих штатах, понад 390 тис. сімей мали рабів.

Праця рабів широко використовувався в плантаційному господарстві, дозволяючи отримувати американським рабовласникам високі прибутки. У першій половині XIX століття національне багатство Сполучених Штатів значною мірою було засновано на експлуатації рабської праці[2]. За період з XVI століття по XIX століття в країни Америки було завезено близько 12 мільйонів африканців, з них близько 645 тис. — на територію сучасних США.[3][4][5]

Раби на плантації в Південній Кароліні саджають батат, 1862 рік.

У січні 1849-го Авраам Лінкольн вніс до Конгресу білль про заборону рабства у федеральному окрузі Колумбія. Поправку відхилили, хоча позиція загалом була досить поміркованою. Скасування рабства в столиці США не означало його остаточного знищення і було важливим, радше, з морально-етичного погляду: столицю держави, яка претендувала на першість на американському континенті, мали населяти вільні люди. [6]

18 вересня 1850 Конгрес США ухвалив закон про рабів-утікачів, що дозволяв пошук і затримання втікачів рабів на територіях, де рабство було вже скасовано. Закон зобов'язував населення всіх штатів брати активну участь в затриманні рабів-утікачів і передбачав суворе покарання для рабів, тих, хто їх переховував і тих, хто не сприяв затриманню раба. У всіх південних і північних штатах засновувалися особливі уповноважені з ловлі рабів, яким слід надавати сприяння. Спійманих рабів поміщали у в'язницю і під озброєною охороною повертали рабовласникові. Щоб раб був визнаний збіглим, достатньо було, щоб будь-який білий заявив і підтвердив під присягою, що цей афроамериканець є рабом, який втік від нього[7]. На індіанській території, яка формально не входила до складу США і де проживали виселені в 1830-і рр. з південних штатів П'ять цивілізованих племен, рабство в окремих випадках зберігалося до 1870-х рр. При цьому положення рабів в індіанців було кращим у порівнянні з південними штатами, а значну частину племені семінолів становили афроамериканці і нащадки змішаних індіансько-афроамериканських шлюбів.

Рабство було скасовано після завершення Громадянської війни 1861–1865 років і прийняття Тринадцятої поправки до Конституції США в грудні 1865 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1860 Census Results. Архів оригіналу за 4 червня 2004. Процитовано 5 листопада 2011. 
  2. James Oliver Horton; Lois E. Horton (2005). Slavery and the Making of America. New York: Oxford University Press, p. 7. ISBN 0-19-517903-X. "The slave trade and the products created by slaves 'labor, particularly cotton, provided the basis for America's wealth as a nation. Such wealth provided capital for the country's industrial revolution and enabled the United States to project its power into the rest of the world ".
  3. Ronald Segal (1995). The Black Diaspora: Five Centuries of the Black Experience Outside Africa. New York: Farrar, Straus and Giroux. с. 4. ISBN 0-374 -11396-3. «It is now estimated that 11,863,000 slaves were shipped across the Atlantic. [Note in original: Paul E. Lovejoy, "The Impact of the Atlantic Slave Trade on Africa: A Review of the Literature," inJournal of African History30 (1989), p. 368.] ... It is widely conceded that further revisions are more likely to be upward than downward.» 
  4. Quick guide: The slave trade. bbc.co.uk. 15 березня 2007. Архів оригіналу за 28 серпня 2007. Процитовано 23 листопада 2007. 
  5. Stephen D. Behrendt, David Richardson, and David Eltis, W. E. B. Du Bois Institute for African and African-American Research, Harvard University. Based on «records for 27,233 voyages that set out to obtain slaves for the Americas». Stephen Behrendt (1999). Transatlantic Slave Trade. Africana: The Encyclopedia of the African and African American Experience. New York: Basic Civitas Books. ISBN 0-465-00071-1. 
  6. Ігор Шаров. Характери Нового Світу. — К.: АртЕк, 2018. — C. 100—115. ISBN 978-617-7289-69-1
  7. Єфімов, А. В. (30.12.2010). Нариси історії США. 1492–1870 рр.. (рос.). Москва: Учпедгиз. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 2 червня 2020. 

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]