Перейти до вмісту

Рава (річка)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рава
50°15′51″ пн. ш. 19°07′44″ сх. д. / 50.264111111111° пн. ш. 19.129° сх. д. / 50.264111111111; 19.129
ВитікРуда-Шльонська Редагувати інформацію у Вікіданих
• координати50°17′46″ пн. ш. 18°53′52″ сх. д. / 50.296° пн. ш. 18.897694444444° сх. д. / 50.296; 18.897694444444
ГирлоБриниця (річка) Редагувати інформацію у Вікіданих
• координати50°15′51″ пн. ш. 19°07′44″ сх. д. / 50.264111111111° пн. ш. 19.129° сх. д. / 50.264111111111; 19.129
Басейнбасейн Вісли Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни: Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
РегіонСілезьке воєводство Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина19,6 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа басейну:89,8 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Рава (пол. Rawa) — річка в Сілезькому воєводстві Польщі, завдовжки 19,6 км, найбільша права притока Бриниці.

Відомості

[ред. | ред. код]

Уперше в джерелах згадують в 1737 році як Роздзянку (пол. Roździanka). Ця назва походить від старого поселення Роціджинь (пол. Roździeń), що сьогодні ж частиною району Шопениці-Буровець (пол. Szopienice-Burowiec) міста Катовиці.[1].

У 1893 році з річки повністю зникла риба. У 1911 році стік води становив 1995 л/с, з них 800 л мінеральної води, 250 літрів міських стічних вод, 900 літрів промислових стічних вод. У зв'язку з надмірним забрудненням річки 21 квітня 1913 року була заснована Асоціація Рава.[2]

Річка бере свій початок у водоймі Марціна в Руді Шльонскій, далі вона тече через Свентохловиці, Хожув, Катовиці, а на межі цього міста із Сосновцем упадає в Бриницю (пол. Brynica), котра після 850 метрів, з'єднується з річкою Чорна Перемша (Czarna Przemsza). У містах поверхня води є здебільшого під штучними покриттями. Рава має довжину 19,6 км.

Річка в основному живиться дощовою водою, міською та промисловою каналізацією. Природною притокою є Potok Leśny, який впадає в річку на висоті Економічного університету в Катовицях. Вона також має близько 20 дрібних приток штучного і природного походження.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Andrzej Plewako: Działalność Kuźnicy Boguckiej w Katowicach. Katowice: Katowickie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne, 1985, ss. 5, 6, 7. 
  2. Wodociągi i kanalizacja w Chorzowie i Świętochłowicach / praca zbiorowa pod redakcją Grzegorza Grzegorka i Agnieszki Sawoczuk. — Katowice : Wydawnictwo Prasa i Książka. — ISBN 978-83-933665-5-2. (пол.)