Равицький Микола Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Петрович Равицький
Равицький Микола Петрович.jpg
Народився 29 січня 1921(1921-01-29)
Сорочанове
Помер 8 травня 1997(1997-05-08) (76 років)
Поховання Байкове кладовище
Діяльність театральний режисер
Alma mater Київський театральний інститут
Партія КПРС
Діти Равицький Ігор Миколайович
Нагороди

Орден Червоної Зірки

Мико́ла Петро́вич Рави́цький (* 29 січня 1921, Сорочанове — 8 травня 1998, Київ) — український театральний режисер.

Народний артист УРСР1967 року). Батько режисера Ігоря Равицького.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 29 січня 1921 року в селі Сорончаковому (нині Бобринецького району Кіровоградської області). Брав участь у німецько-радянській війні.

1950 закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого (педагоги В. Неллі та В. Вільчер), працював режисером Івано-Франківського українського музично-драматичного театру імені І. Франка.

В 19731975 роках — начальник управління театрів Міністерства культури УРСР, з 1979 року — директор київського театру «Дружба».

Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями.

Могила Миколи Равицького

Помер 8 травня 1998. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Постановки[ред.ред. код]

Серед вистав: «Маруся Богуславка», «За двома зайцями» М. Старицького, «Кассандра» Лесі Українки, «Крила», «Мої друзі» О. Корнійчука, «Сині роси» М. Зарудного «Шалені гроші» О. Островського, «Третя патетична» М. Погодіна, «Потомки запорожців» О. Довженка, «З коханням не жартують» П. Кальдерона.

Спектакль «Дикий Ангел» О. Коломійця здійснив у Грузинському драматичному театрі імені О. Цуцунаве (Махарадзе).

Література[ред.ред. код]