Рагнар Сігюрдссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Рагнар Сігюрдссон
Рагнар Сігюрдссон
Особисті дані
Народження 19 червня 1986(1986-06-19) (35 років)
  Рейк'явік, Ісландія
Зріст 185 см
Вага 77 кг
Громадянство Flag of Iceland.svg Ісландія
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Ісландія «Фількір»
Номер 25
Юнацькі клуби
2002–2004 Ісландія «Філкір»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2004–2006 Ісландія «Філкір» 38 (2)
2006–2011 Швеція «Гетеборг» 122 (11)
2011–2014 Данія «Копенгаген» 70 (4)
2014–2016 Росія «Краснодар» 59 (2)
2016–2018 Англія «Фулгем» 17 (1)
2017   Росія «Рубін» 12 (0)
2018–2020 Росія «Ростов» 49 (0)
2020 Данія «Копенгаген» 5 (0)
2021 Україна «Рух» (Львів) 1 (0)
2021– Ісландія «Фількір» 2 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2001–2002 Ісландія Ісландія U-17 11 (1)
2004 Ісландія Ісландія U-19 5 (2)
2005–2006 Ісландія Ісландія U-21 7 (0)
2007– Ісландія Ісландія 97 (5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 березня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 21 січня 2021.

Це ісландське ім'я, де Рагнар особове ім'я, а Сігюрдссон по батькові.

Рагнар Сігюрдссон (ісл. Ragnar Sigurðsson, нар. 19 червня 1986, Рейк'явік) — ісландський футболіст, центральний захисник клубу «Фількір» та національної збірної Ісландії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 19 червня 1986 року в місті Рейк'явік. Вихованець футбольної школи клубу «Філкір». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2004 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 38 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Гетеборг», до складу якого приєднався 2006 року[1]. Відіграв за команду з Гетеборга наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Гетеборга», був основним гравцем захисту команди.

Рагнар Сігюрдссон під час виступів за «Рубін». 15 жовтня 2017 року.

30 травня 2011 року за 800 тис. євро перейшов до клубу «Копенгаген»[2], у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Копенгагена» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

До складу клубу «Краснодар» приєднався 23 січня 2014 року за 4,25 млн євро[3]. У складі «биків» провів 86 офіційних матчів, у яких забив 4 м'ячі і зробив 3 результативних передачі.[4]

23 серпня 2016 року підписав дворічний контракт з англійським «Фулгемом»[5], але в англійському Чемпіоншипі закріпитись не зумів і 3 серпня 2017 року «Рубін» орендував Сігюрдссона на рік[6].

18 січня 2018 року підписав контракт з російським клубом «Ростов»[7]. З того часу Рагнар провів 53 офіційні матчі за жовто-синіх, а з початку сезону 2019/20 був капітаном команди[8]. 1 січня 2020 року «Ростов» оголосив про розірвання контракту із Сігюрдссоном за обопільною згодою сторін[9].

12 січня 2020 року він повернувся до «Копенгагена», підписавши контракт до літа 2020 року[10]. У клубі ісландець здебільшого постійно лікувався від травм. Це і стало причиною того, що в 2020 році він провів лише дев'ять ігор за данський клуб в усіх турнірах[11], ставши віцечемпіоном країни.

18 січня 2021 року Сігюрдссон перейшов до «Руху» (Львів), підписавши контракт до літа 2021 року, з можливістю продовжити угоду ще на рік[12]. У складі «Руху» зіграв лише один тайм (в перерві був замінений) в домашньому матчі 8 березня 2021 проти «Десни» (0:4). 18 травня 2021 покинув клуб через завершення контракту[13].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

2001 року дебютував у складі юнацької збірної Ісландії, взяв участь у 16 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 3 забитими голами.

Протягом 2005—2006 років залучався до складу молодіжної збірної Ісландії. На молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах.

У серпні 2007 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Ісландії в товариській зустрічі з Канадою.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2016 року у Франції. 27 червня 2016 року Сігюрдссон під час матчу 1/8 фіналу забив гол у ворота збірної Англії. У результаті його збірна перемогла 2:1 і вийшла в 1/4 турніру[14], а Рагнар був визнаний найкращим гравцем матчу[15]. Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 2018 року у Росії[16].

Наразі провів у формі головної команди країни 97 матчів і забив 5 голів.

Досягнення[ред. | ред. код]

«Гетеборг»: 2007;
«Гетеборг»: 2008;
«Гетеборг»: 2008;
«Копенгаген»: 2012-13;
«Копенгаген»: 2011-12.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sigurdsson intresserar engelska klubbar[недоступне посилання з 01.04.2019] – Retrieved on 7 December 2008, sportal.nu (in Swedish)
  2. FC København henter islænding i Sverige Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine. – Retrieved on 30 May 2011, pol.dk (in Danish)
  3. Рагнар Сигурдссон стал игроком "Краснодара" (RU). «Краснодар». 23 січня 2014. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2021. 
  4. http://fckrasnodar.ru/team/news/object/?object_id=126854. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 20 травня 2018. 
  5. «Краснодар» продав Сігюрдссона в «Фулгем». Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 20 травня 2018. 
  6. «Рубін» орендував Сігурдссона у «Фулхема». campeones.ua. 3 серпня 2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 3 серпня 2017. 
  7. Рагнар Сигурдссон – игрок «Ростова! (Russian). «Ростов». 18 січня 2018. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 20 травня 2018. 
  8. Вікінг на фініші: пояснюємо, хто такий Рагнар Сігурдссон і що забув у Русі. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021. 
  9. Рагнар Сигурдссон покинул ФК "Ростов" (Russian). «Ростов». 1 січня 2020. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 18 січня 2021. 
  10. RAGNAR SIGURDSSON VENDER TILBAGE TIL KØBENHAVN (прес-реліз) (Danish). «Копенгаген». 12 січня 2020. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021. 
  11. Рух подпишет защитника Копенгагена и сборной Исландии. football.ua. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 18 січня 2021. 
  12. «Рух» підписав легенду збірної Ісландії! (прес-реліз) (Ukrainian). «Рух» (Львів). 18 січня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021. 
  13. СІГУРДССОН ТА АБДІХОЛІКОВ ЗАЛИШИЛИ «РУХ». fcrukh.com. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021. 
  14. The Latest: Iceland beats England 2–1 at Euro 2016. ABC News. Associated Press. 27 червня 2016. Процитовано 27 червня 2016. 
  15. Iceland 'should have beaten the English by a bigger score'. ESPN FC. 28 червня 2016. Архів оригіналу за 28 червня 2016. Процитовано 28 червня 2016. 
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 20 травня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]