Радар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ALTAIR, класичний радар далекої дії на атолі Кваджалейн для детекції космічних об'єктів
PAVE PAWS, радар на військовій базі Клеар, Аляска, побудований за методом фазованих антенних граток.

Радар (від англ. radar — скорочення від radio detection and ranging) або радіолокаційна станція (РЛС) — система для виявлення повітряних, морських і наземних об'єктів, а також для визначення їхньої дальності і геометричних параметрів. Використовує метод, заснований на випромінюванні радіохвиль і реєстрації їхніх віддзеркалень від об'єктів. Англійський термін-акронім з'явився в 1941 році, згодом в його написанні прописні букви були замінені рядковими.

Історія[ред.ред. код]

В 1887 році німецький фізик Генріх Герц розпочав експерименти, з ходом яких відкрив існування електромагнітних хвиль, передбачених теорією Джеймса Максвелла. Герц навчився генерувати і вловлювати електромагнітні радіохвилі і виявив, що вони по-різному поглинаються і відбиваються різними матеріалами.

Один із перших пристроїв, призначених для радіолокації повітряних об'єктів продемонстрував 26 лютого 1935 р. шотландський фізик Роберт Ватсон-Ватт, який приблизно за рік до цього отримав перший патент на винахід подібної системи.

Роберт Райнс прославився як один із творців сучасних радарів.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]