Рада Безпеки ООН

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зала засідань Ради Безпеки ООН

Ра́да Безпе́ки ООН (англ. United Nations Security Council, фр. Conseil de sécurité de l'ONU, араб. مجلس أمن الأمم المتحدة‎, кит. 联合国安全理事会, ісп. Consejo de Seguridad de la ONU) — постійно діючий орган Організації Об'єднаних Націй, на який, відповідно до статті 24 Статуту ООН, покладено відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Рада Безпеки входить до 6 "головних органів" ООН.

У 1965 р. кількість її членів було збільшено з 11 до 15 (перша поправка до Статуту ООН): п'ять постійних членів — Великобританія, Китай, СРСР, США, Франція — і десять членів, які оби­раються Генеральною Асамблеєю на два роки за географічною ознакою. П'ять з десяти членів переобираються щороку.

Після розпаду СРСР його місце у Раді Безпеки успадкувала Росія.

На відміну від інших органів ООН, тільки Рада Безпеки має право приймати рішення, обов'язкові для виконання всіма чле­нами ООН.

Рада Безпеки проводить свої засідання у Нью-Йорку, коли в цьому виникає необхідність.

Україна була непостійним членом Ради Безпеки ООН у 19481949, 19841985, 20002001 роках.

Склад[ред.ред. код]

До складу Ради входять 15 країн-членів — 5 постійних і 10 непостійних. Відповідні поправки в Статут ООН були внесені 17 грудня 1963 року резолюцією ГА ООН 1995 (XVIII) (до цього в Раду входило лише 6 непостійних членів).

Постійні члени[ред.ред. код]

Постійні члени Радбезу мають право ветувати будь-які резолюції, окрім процедурних:

Країна Теперішній представник Теперішня держава Колишня держава
КНР КНР Лі Баодонг КНР КНР (1971-дотепер) Республіка Китай Республіка Китай (1946-1971)
Франція Франція Жирар Аро Франція Франція (1946-дотепер)
Росія Росія Іван Іотов Росія Росія (1992-дотепер) СРСР СРСР (1946-1991)
Велика Британія Велика Британія Сер Марк Лайлл Ґрант Велика Британія Велика Британія (1946-дотепер)
США США С'юзен Райс США США (1946-дотепер)

Непостійні члени[ред.ред. код]

10 інших членів обираються Генеральною Асамблеєю ООН на дворічний термін (кожного року по 5), починаючи з 1 січня. Члени обираються регіональними групами і затверджуються Генеральною Асамблеєю ООН. Щоб бути обраною в Радбез, держава-кандидат повинна отримати щонайменше 2/3 всіх голосів за місце, що може приводити в глухий кут, якщо є два приблизно рівні за силою кандидати; у 1979 безвихідь між Кубою та Колумбією було вирішено лише через три місяці та 154 раундів голосування, коли обидві держави забрали заявки на користь Мексики у якості компромісного кандидата.

Непостійні члени Ради Безпеки ООН обираються за географічним принципом, а саме:

  • п'ять — від країн Африки і Азії;
  • один — від країн Східної Європи;
  • два — від країн Латинської Америки;
  • два — від країн Західної Європи та інших країн.

Теперішніми обраними членами за регіональними групами, від яких їх обрали, та їх постійними представниками є:

1 січня 2013 – 31 грудня 2014
Країна Регіональна група(и) Постійний представник
Аргентина Аргентина Латинська Америка та Карибський басейн Маріа Перцеваль
Австралія Австралія Західна Європа та інші Ґері Квінлан
Південна Корея Південна Корея Азія Кім Сук
Люксембург Люксембург Західна Європа та інші Сільві Лукас
Руанда Руанда Африка Ежен-Рішар Ґасана
1 січня 2012 – 31 грудня 2013
Країна Регіональна група(и) Постійний представник
Азербайджан Азербайджан Східна Європа Аґшин Мехдієв
Гватемала Гватемала Латинська Америка та Карибський басейн Ґерт Розенталь
Марокко Марокко Африка і Арабська група Мохамед Лулічкі
Пакистан Пакистан Азія Абдула Хуссейн Харун
Того Того Африка Коджо Менан

В історичній ретроспективі частіше інших непостійними членами ООН обирались:

Після закінчення «холодної війни» і масштабних територіальних змін в Європі в 1991—1992 рр. ця статистика виглядає так:

Президент[ред.ред. код]

Роль президента Радбезу ООН полягає у визначенні порядку денного, голосуванні на засіданнях та представництві Ради Безпеки ООН в інших органах ООН та міжнародних організаціях. Президент має право робити президентські заяви та ноти, що використовуються як декларація про наміри, які потім вся Рада Безпеки може прийняти. Ротація президентства відбувається щомісяця в алфавітному порядку назв країн-членів Ради Безпеки ООН на англійській мові. У травні президентом РБ ООН є постійний представник Азербайджану при ООН Аґшин Мехдієв.

Повноваження[ред.ред. код]

Рада Безпеки уповноважена «розслідувати будь-який спір чи будь-яку ситуацію, яка може спричинити міжнародні зіткнення чи викликати спір або будь-яку іншу ситуацію, для визначення того, чи не може продовження цього спору чи ситуації загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки». РБ ООН «визначає існування будь-якої загрози миру, будь-якого порушення миру чи акту агресії і робить рекомендації чи вирішує які заходи слід застосувати для підтримки і відновлення міжнародного миру та безпеки». Рада має право застосовувати примусові заходи до держав, які порушують міжнародний мир і безпеку. Стаття 25 Статуту ООН говорить: «Члени Організації погоджуються, відповідно до цього Статуту, підкорятися рішенням Ради Безпеки і виконувати їх». Таким чином, рішення РБ є обов'язковими для всіх держав, оскільки членами ООН на сьогодні є майже всі загальновизнані держави Земної кулі. При цьому всі інші органи ООН можуть ухвалювати тільки рекомендаційні рішення.

На практиці діяльність РБ з підтримки миру та безпеки полягає у визначенні тих чи інших санкцій проти держав-порушників, включаючи:

  • військові операції проти них;
  • введення миротворчих формувань в зони конфлікту;
  • організацію постконфліктного врегулювання;
  • створення міжнародної адміністрації в зоні конфлікту.

Прийняття рішень[ред.ред. код]

Кожен член Ради має один голос. Для прийняття рішень з пи­тань діяльності ООН потрібно дев'ять голосів, включаючи голоси всіх п'яти постійних членів Ради. Це і є так зване правило одно­стайності великих держав, або право вето. Всі п'ять постійних членів вдавалися в різні часи до права вето. Якщо постійний член не підтримує рішення, але не хоче блокувати його прийняття, він не голосує проти, а утримується при голосуванні. Як правило, рішення РБ ООН оформляються у вигляді резолюцій.

Посилання[ред.ред. код]