Рада безпеки Республіки Білорусь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рада безпеки Республіки Білорусь
Coat of arms of Belarus (official).svg
 
Flag of the President of Belarus.svg
 
Minsk Präsidentenpalast 1.JPG
Будівля палацу Президента Білорусі, де засідає Рада безпеки
Загальна інформація:
Тип: державна безпека
Юрисдикція: Білорусь Білорусь
Дата заснування: 15 листопада
Структура:
Голова: Лукашенко Олександр Григорович
Керівна організація: Президент Республіки Білорусь
Кількість співробітників: засекречено
Бюджет: засекречено
Адреса штаб-квартири: Мінськ, Резиденція Президента
Веб-сайт:
[http://сайт Президента Білорусі сайт Президента Білорусі]

Ра́да безпе́ки Респу́бліки Білору́сь — конституційний дорадчо-консультативний орган при Президенті Білорусі, уповноважений розробляти узгоджені заходи підтримання безпеки держави. Розглядає внутрішні та зовнішні справи держави, що мають стосунок до безпеки і оборони. Схвалює постанови про безпеку держави та громадян. Очолюється і формується президентом, який підписує її постанови.

Склад[ред. | ред. код]

До складу входять 20 осіб: президент, прем'єр, голови Палати представників і Ради республіки, голова Верховного суду, голова Адміністрації президента, державний секретар, генеральний прокурор, голова Національного банку, голови Комітетів державної безпеки і державного контролю, міністри оборони, закордонних справ і внутрішніх справ, надзвичайних ситуацій, голови слідчого, державних військово-промислового та прикордонного комітетів, начальник Генерального штабу Збройних сил та старший син президента Віктор Лукашенко, як помічник з національної безпеки. Діяльність забезпечує секретаріат[1].

Комісії[ред. | ред. код]

При раді безпеки діють комісії:

  • Міжвідомча комісія з захисту державних таємниць;
  • Міжвідомча комісія з військово-технічного співробітництва та експортного контролю;
  • Державні комісія з радіочастотного нагляду;
  • Міжвідомча комісія з безпеки в економічній сфері.

Повноваження[ред. | ред. код]

За Законом про захист, рада безпеки має повноваження на:

  • внесення пропозицій президентові про напрямки управління армією і розвитком Збройних сил, зміни військової доктрини;
  • забезпечення існування та дій армії;
  • внесення на затвердження президентові будови і кількості Збройних сил;
  • пропозиції президенту про введення, продовження та скасування воєнного і надзвичайного станів;
  • погодження переведення промисловості на роботу в умовах воєнного часу;
  • заслуховування звітів керівників відомств захисту;
  • визначення напрямків міжнародної військової діяльності і завдань розвитку союзних відносин з іншими державами[2].

Історія[ред. | ред. код]

15 листопада 1991 року. Верховна Рада Республіки Білорусь схвалила Рішення № 1249, яке утворило Раду безпеки у складі 14 осіб: голова ради безпеки, його перший заступник і голова Комісії Верховної ради з питань національної безпеки, голова уряду, генеральний прокурор, голова КДБ, міністри оборони, закордонних і внутрішніх справ, зв'язку і транспорту, начальник Білоруської залізниці і управління цивільної авіації, завідувач військ Білоруського військового округу. Голова ради безпеки призначав собі помічника як керівника апарату ради безпеки, який налічував 4 співробітники. Засідання скликалися двічі на рік[3]. У 1992-1994 рр. очолював Раду безпеки Станіслав Шушкевич, потім Мечислав Гриб. Відповідно до прийнятої в 1994 р. Конституції Раду безпеки очолив президент[4]. 5 серпня 1994 року. А. Лукашенко ввів Указом № 24 до складу Ради безпеки голову адміністрації президента і державного секретаря замість голови Верховної ради та голови комісії Верховної ради з національної безпеки. Засідання стали проводитися кожні три місяці[5]. У 1997 р. апарат ради безпеки, на чолі якого стояв призначений президентом державний секретар, перейменували в секретаріат.

Державні секретарі[ред. | ред. код]

  • Віктор Шейман (1994-2000)
  • Урал Латипов (27 листопада 2000 — 2001)
  • Геннадій Невиглас (12 вересня 2001 — 2008)
  • Юрій Жадобін (15 липня 2008 — 2009)
  • Леонід Мальцев (4 грудня 2009 — 2013)
  • Олександр Межуєв (5 грудня 2013 — 2015)
  • Станіслав Зась (з 4 листопада 2015)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Анатоль Тозік. Савет бяспекі Рэспублікі Беларусь // Беларуская энцыклапедыя ў 18 тамах / Генадзь Пашкоў — Мінск: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2002. — Т. 14. — С. 52. — 512 с. — 10 000 экз.
  2. Станіслаў Шушкевіч Закон Рэспублікі Беларусь ад 3 лістапада 1992 г. аб абароне (руск.) . Нацыянальны цэнтр прававой інфармацыі Рэспублікі Беларусь. Праверана 13 красавіка 2014.
  3. Станіслаў Шушкевіч Пастанова Вярхоўнага Савета Рэспублікі Беларусь ад 15 лістапада 1991 г. № 1249 (руск.) . Валерый Леванеўскі. Праверана 13 красавіка 2014.
  4. Мечыслаў Грыб Канстытуцыя 1994 года Архівовано 9 березень 2016 у Wayback Machine.. НЦПІ Беларусі. Праверана 13 красавіка 2014.
  5. А. Лукашэнка Указ прэзідэнта Рэспублікі Беларусь ад 5 жніўня 1994 г. № 24 Архівовано 6 березень 2016 у Wayback Machine. (руск.) . Беларускі прававы партал. Праверана 13 красавіка 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]