Радбод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Радбод
Redbad
Redbad.jpg
Народився невідомо
Помер 719
Діяльність аристократ
Титул король фризів
Посада король
Термін 680—719 роки
Попередник Альдгісл
Наступник Поппо
Рід Фолквальдінги
Батько Альдгісл
Діти 2 сина і 1 донька

Радбод (д/н — 719) — король фризів у 680719 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був сином короля Альдгісла. Після смерті останнього у 679 або 680 році успадкував владу. В цей час тривав конфлікт з франкським королівством Нейстрія. Але невдовзівійна припинилася через протистояння Емброїна, мажордом Нейстрії з королівством Австразія. Завдяки цьому Радбод отримав тривалий мир, яким скористався задля зміцнення свого королівства. Водночас відступив від християнства, якому надавав підтримку його батько. Переніс столицю до Утрехта.

Королівство фризів часів Радбода

У 687 році Піпін Герістальський став мажордомом усім франкським королівств. Внаслідок цього небезпека з боку франків для Фризія поновилася. У 688 році військові дії поновилися. У вирішальній битві біля Дорестада (колишньої столиці фризів), що сталася за різними свідченнями 689, 690 або 691 року радбод зазнав важкої поразки. У 690 або 691 року було втрачено Утрехт. В результаті було втрачено гирло Рейну, землі біля Звіна, Утрехт, Дорестад і Фехтен. Вважається, що влада франків в цей час простягалося з півдня Ауде-Рейну до узбережжя, але ці дані можуть бути неточними, тому що вплив фризів в центральних річкових областях не зник повністю. Радбод відступив до власне Фризландії (за іншими відомостями на острів Гельголанд). В цей час в землі фризів висадився місіонер Вілліброрд.

У 697 році зумів відновити владу над північними областями королівства, але змушен був визнати зверхність Франкського королівства та погодитися на християнізацію. 711 року видав свою доньку Теодезінду за Грімоальда, сина піпіна Геристальського. Після смерті останнього у 714 році розпочав політику, спрямовану на відновлення незалежності і колишніх меж Фризії. Було укладено союз з Рагенфредом, мажордомом королівства Нейстрія.

У 715 році Радбод виступив на допомогу повсталому Рагенфреду. Протягом 715 і 716 року фризи та нейстріци задавли поразки австразійському війську у битвах при Компьєні (перемоги Нейстрії) та Кельні (перемога Радбода) відповідно. В результаті вдалося відвоювати Дорестад, Утрехт і Маастрихт. за цим звів нанівець усю місіонерську діяльність Вілліброрда, переслідуючи християн та руйнуючи церкви.

Але 716 року у битві на Амблеві зазнали поразки від мажордома Карла Мартела. Незабаром Радбод зазнав нової поразки від франків. Помер восени 719 року під час підготовки війська до нової війни з франками. За різними свідченнями поховано в Дунумі, Бейнумерфеані або на острові Гельголанд чи Бант (один зі Східнофризьких островів). Владу успадкували його сини Поппо і Альдгісл II.

В культурі[ред. | ред. код]

Є головним героєм численним легенд в Фрізландії. 2018 року знято фільм «Радбод» нідерландським режисером Роелем Рейне.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Kees C. Nieuwenhuijsen. De afstamming van de Hollandse graven // De Nederlandsche Leeuw. — 2009. — Т. 126, № 2. — P. 29—39.
  • L.v.d.Tuuk (2013), De Friezen, Uitgeverij Omniboek, Utrecht (2017), p. 134,135
  • Arian de Goede, Redbad. Koning van Friesland, Utrecht-1937-2018.
  • Luit van der Tuuk, Radbod, Koning in twee werelden, Utrecht-2018