Радехівський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Радехівський повіт
Powiat radziechowski
POL powiat radziechowski map.svg
Повіт на мапі воєводства
Країна Польща Польща
Воєводство Тернопільське
Адміністративний центр Радехів
Населення: 69 300 (1931)
Площа: 1022
Густота: 68


TERYT: Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 2
місько-сільські
сільські 9
Адмніністративний поділ

Радехівський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі спочатку Королівства Галичини та Володимирії (1912-1918), а потім — Західно-Української Народної республіки, Польщі та СРСР.

Приблизно відповідає сучасному Радехівському району Львівської області.

Територія повіту становила 1 125 км², населення — 68 508.

Адміністративний центр — місто Радехів, у якому мешкало близько 5 000 осіб.

Австро-Угорщина[ред. | ред. код]

Утворений 1912 року. До складу Радехівського повіту ввійшли вся Радехівська (від Кам'янського повіту) та більша частина Лопатинської (від Брідського або Бродівського повіту) судової округи. Вважався наймолодшим повітом Галичини [1].

У складі Тарнопільського воєводства[ред. | ред. код]

Після окупації поляками Галичини включений у 1921 р. до новоствореного Тернопільського воєводства.

Радехівський повіт був розташований на північному заході воєводства. Межував із Волинським воєводством на півночі, зі Львівським на заході, а також повітами Тернопільського воєводства: на сході — з Бродівським, на півдні і південному сході — з Кам'янським.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Радехівський повіт

1 липня 1925 р. з повіту вилучені гміни (села) Руда Бродська, Монастирок Бродський, Станіславчик і Бордуляки і включені до Бродівського повіту[2].

1 квітня 1927 р. вилучено частину сільської гміни Полове Радехівського повіту й утворено самоврядну гміну Тарнувка[3].

1 квітня 1930 р. вилучена частина сільської гміни Нивиці Радехівського повіту і включена до сільської гміни Станіславчик Бродського повіту[4], 15 червня 1934 р. — ще значна частина земель села Нивиці передана селу Станіславчик[5].

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Радехівського у воєводстві Тарнопольському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року у Радехівському повіті були утворені об’єднані сільські ґміни (відповідають волостям).

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. містечко Лопатин - місто з 1934 р.
  2. містечко Радехів - місто з 1934 р.

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920-1925 рр. - 56

1920-1927 рр. - 52

1927-1934 рр. - 53

1934-1939 рр. - 9

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Віткув Нови Віткув Нови (Витків Новий), Віткув Стари (Витків Старий), Волька Сушаньска, Ордув (Ордів)Плове (Полове)Станін (Станин)Сушно, Тарнувка (Тернівка) (з 01.04.1927) 8
2 Ґміна Ляшкув Батиюв (Батиїв)Грицоволя (Грицеволя)Кустин, Ляшкув (Ляшків), Подманастирек (Підмонастирок)Руденко ЛяцкєРуденко Рускє, Хмєльно (Хмільно) 8
3 Ґміна Оглядув Майдан Стари (Старий Майдан)Манастирек Оглядовскі (Монастирок-Оглядівський)Нівіце (Нивиці)Оглядув (Оглядів)Оплуцко (Опліцько) 5
4 Ґміна Радзєхув Ганунін, Кшиве (Криве)Муканє (Мукані)Нємілув (Немилів)Ператин (Пиратин)Сьродопольце (Середпільці), Юзефув (Йосипівка) 7
5 Ґміна Сєнькув Барилув (Барилів)Воліца Барилова, Кулікув (Куликів)Сєнькув (Синьків)Увін (Увин) 5
6 Ґміна Стоянув Романувка Стояновска (Стоянівська Романівка), Сабінувка (Сабанівка)Стоянув (Стоянів)Тетевчице (Тетевчиці) 4
7 Ґміна Топорув Гуціско Тужаньскє (Гутисько-Турянське)Столпін (Стовпин)Топорув (Топорів)Труйца (Трійця)Туже (Тур'я) 5
8 Ґміна Холоюв Дмитрув (Дмитрів)Мирув (Мирів)Нестаниче (Нестаничі)Павлув (Павлів), Холоюв (Холоїв) 5
9 Ґміна Щуровіце Завідче, Міколаюв (Миколаїв)Романувка Щуровєцка (Романівка Щуровецька)Смажув (Сморжів)Стшемільче (Стремільче)Щуровіце (Щуровичі) 6
передно до Бродівського повіту Бордуляки (до 01.07.1925), Руда Бродська (до 01.07.1925), Монастирок Бродський (до 01.07.1925), Станіславчик (до 01.07.1925) 4

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення[ред. | ред. код]

У 1939 році в повіті проживало 75 040 мешканців (50 745 українців-грекокатоликів — 67,62 %, 9 540 українців-латинників — 12,71 %, 3 795 поляків — 5,06 %, 2 795 польських колоністів міжвоєнного періоду — 3,72 %, 6 665 євреїв — 8,88 % і 1 500 німців та інших національностей — 2 %)[6].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 69 313 населення ніби-то було аж 25 427 (36,68 %) поляків при 39 970 (57,67 %) українців, 3 277 (4,73 %) євреїв і 583 (0,84 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), шематизмам та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

СРСР[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Львівської області[7].

10 січня 1940 — терен повіту розділили на Радехівський і Лопатинський райони [1].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]