Радзивіллівський літопис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
14 2 List of Radzivill Chron.jpg

Радзиві́ллівський літо́пис — літопис, основний список якого є лицьовим (ілюстрованим) рукописом кінця XV ст., що нині зберігається в Санкт-Петербурзі в Бібліотеці академії наук. Цей рукопис належав у XVII ст. польсько-литовським магнатам Радзивіллам (звідси і назва), потім потрапив до Східної Пруссії (Кеніґсберґ), де з нього була знята копія. 1758 року був захоплений як трофей у Семирічній війні, відвезений до Петербурґа і опублікований в 1767.

Опис[ред.ред. код]

Радзивіллівський літопис містить Повість временних літ і літописні статті до 1206 року. За висновком Олексія Шахматова Радзивіллівський літопис походить від літописного зведення Переяславля Заліського, складеного в 12141216 роках. Текстуально Радзивіллівський літопис близький до Лаврентіївського літопису, але в той же час має численні відмінності (окремі додавання, інші формулювання тощо), що свідчать про систематичне редакційне виправлення попереднього тексту. На підставі цих різночитань Олексій Шахматов та Михайло Присьолков дійшли висновку, що в основі Лаврентіївського літопису лежало Володимирське зведення XII ст., де текст літописання попереднього часу не піддався ще особливо значним і тенденційним переробкам, а в основі Переяславського зведення 1214–1216 років — джерела Радзивіллівського літопису — лежало Володимирське зведення початку XIII ст., що прославляло Всеволода Велике Гніздо, і складене при його синах Юрії та Ярославі.

Найважливішою особливістю тексту Радзивіллівського літопису є численні кольорові ілюстрації — понад 600 мініатюр. Ілюстрації в Радзивіллівському літописі є цінною художньою пам'яткою, що істотно доповнює дані писемності.

Наукове видання тексту літопису, розпочате Присьолковим і завершене через півстоліття після його смерті, було здійснено лише в 1989 році.

Радзивіллівський літопис в культурі[ред.ред. код]

Сторінка магазину Line з наліпками «Mad king manuscript»

У 2016 році український дизайнер розробив набір з 40 наліпок «Mad king manuscript» для популярного в Азії месенджера Line, використавши за основу мініатюри з літопису.[1][2]

Примітки[ред.ред. код]

Тексти[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Шахматов А. А. Исследование о Радзивиловской, или Кенигсбергской, летописи.— М., 1902.—Т. П.— С. 18—114;
  • Приселков. История русского летописания.— С. 57—63, 82— 87;
  • Лурье Я. С Летопись Радзивиловская // Словарь книжников.—Вып. 1.—С. 248–251.
Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.