Альбрехт-Станіслав Радзивілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альбрехт-Станіслав Радзивілл
Albrycht stanislaw radziwill portrait 1640.jpg
Народився 1 липня 1595(1595-07-01)
Ківерцівський район
Помер 12 листопада 1656(1656-11-12)[1] (61 рік)
Гданськ
Громадянство/підданство Велике князівство Литовське
Діяльність політик
Титул Імперський князь
Посада Q25712800?
Батько Станіслав Радзивілл
Брати, сестри Eufémia Radziwiłł[d]
У шлюбі з Anna Krystyna Lubomirska[d]
Діти Eufémia Radziwiłł[d]
POL COA Radziwiłł.svg

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Князь Альбрехт-Станіслав Радзивілл (чи Альберт Станісла́в Радзивілл,[2] (лит. Albertas Stanislovas Radvila; 1 липня 1593, Олика — 12 листопада 1656, Ґданьськ) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського, історик. Представник княжого роду Радзивіллів гербу Труби. ІІІ-й ординат на Олиці.[3]

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Олиці (тепер селище Волинської області) в сім'ї князя, великого литовського маршалка, І-го ордината на Олиці Радзивілла Станіслава та його дружини Маріанни Мишчанки. Молодший брат другого ордината Олики Миколая Криштофа Радзивілла.[3] Рано став сиротою, його опікуном був стрийко Миколай-Криштоф Радзивілл (Сирітка).[4]

З 1617 року був повязаний з двором Сігізмунда ІІІ, король сприяв його кар'єрі. В 1619 — посол Волинського воєводства на сейм. З 23 лютого 1619 — підканцлер литовський за сприяння королеви Констанції,[4] з 1623 — великий канцлер литовський. У 16181622 був луцьким старостою[5].

На рубежі 1630-40-х років досить часто відвідував Броди — маєток свого друга та свояка Станіслава Конецпольського.[6] 1647 року на сеймі захищав кузина-кальвініста Януша Радзивілла, що не дозволило розпочати проти останнього судовий процес.[7]

Власник значних земельних маєтків на Волині. Був фундатором костелу-колегіти в Олиці, єзуїтської колегії в Пінську.

Автор «Мемуарів» латинською мовою, що охоплюють період історії Польщі 1632-56. Зокрема, причиною повстання вважав «значну кількість наших[8] злих вчинків та утиски бідних»,[7] У них є відомості про події національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького 1648-57. О.-С. Радзивілл відзначав всенародний характер війни в Україні, змушений був визнати героїзм Української армії. Також казав:

Козаки і чернь здійснили нечувані злочини, бо нечувані були наші гріхи.[9]

Помер в Ґданьську, був похований у крипті колегіати Святої Трійці в Олиці (у 1636 р. було приготовано гробівці для нього та першої дружини). У 1946 р. його рештки були поховані у спільній могилі на католицькому цвинтарі Олики.[10]

Родина[ред.ред. код]

Перша дружина — Реґіна Айзенрайх (шлюб 1619 року, померла 6 квітня 1637 р. в Олиці,[10] була похована в Олицькій колегіаті[11]), придворна, вдова брест-куявського воєводи Міхала Дзялиньського;[4] друга — донька руського воєводи Станіслава Любомирського Кристина Анна (*1618 — †16/17 березня 1667, Пінськ;[10] шлюб 1638 р.). Дітей не мав.[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  2. Русина О. Українські сторінки біографії Альберта Станіслава Радзивілла… — С. 28.
  3. а б в Radziwiłłowie (02) (пол.)
  4. а б в Przyboś A. Radziwiłł Albrycht Stanisław h. Trąby (1593—1656)… — S. 143.
  5. Троневич П. Луцький замок в історії України. — Луцьк,2007 — С. 116.
  6. Русина О. Українські сторінки біографії Альберта Станіслава Радзивілла… — С. 33.
  7. а б Przyboś A. Radziwiłł Albrycht Stanisław h. Trąby (1593—1656)… — S. 146.
  8. тобто панівного класу
  9. Карпенко О. Чорна тінь Волинської трагедії // Сільські вісті. — 2016. — № 65 (19397) (15 лип.). — С. 2.
  10. а б в Przyboś A. Radziwiłł Albrycht Stanisław h. Trąby (1593—1656)… — S. 148.
  11. Ołyka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. (пол.) — S.528. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.